Метод стиснення зображень на основі багатомасштабного розкладу з підвищеними вагами у вузлах склейки сплайну
DOI:
https://doi.org/10.18372/2073-4751.84.20896Ключові слова:
сплайн, багатомасштабний розклад, стиснення графічних данихАнотація
Стаття присвячена розвитку і вдосконаленню методів стиснення зображень. Стиснення інформації є критично важливим у сучасному цифровому світі, оскільки обсяги даних постійно зростають, а ефективне управління цими даними стає все більш актуальним. Для вирішення цієї задачі створено алгоритми, які дозволяють проводити операцію стиснення з втратою певної кількості інформації (Lossy) або без втрат (Lossless). У даній статті увагу приділено розвитку методу стиснення з втратами, де видаляються менш помітні дані, що дає високий коефіцієнт стиснення, але призводить до зниження якості (наприклад, JPEG, фрактальний, деякі методи MPEG). Основною задачею науковців стає знаходження такого алгоритмічного рішення, яке дозволить при більшому коефіцієнті стиснення залишити якомога вищу якість зображення. Основним математичним апаратом, що забезпечує стиснення із втратами, є дискретне косинусне перетворення (ДКП) або вейвлет-методи для перетворення пікселів у частотну область. Авторами запропоновано використовувати інший підхід, а саме, у процесі багатомасштабного розкладу в якості базисної функції застосовувати не вейвлети, а сплайн-функції. Відповідно, розроблено сплайновий багатомасштабний розклад з підвищеними вагами у вузлах склейки сплайна. Також проведено оцінку переваг такого алгоритму в порівнянні з прямою процедурою сплайнового багатомасштабного розкладу та з відомими стандартами стиснення зображень.
Посилання
Daubechies, Ingrid. (1992), Ten Lectures on Wavelets, SIAM, ISBN 978-0-89871-274-2
Mallat, S.G. (1999). A Wavelet Tour of Signal Processing. Academic Press. ISBN 0-12-466606-X.
Burt, Peter J., Adelson, Edward H. The Laplacian Pyramid as a Compact Image Code, IEEE Transactions on Communication, Vol. Com-3l, No. 4, April 1983, pp. 532-540.
Meyer, Yves (1992), Wavelets and Operators, Cambridge, UK: Cambridge University Press, ISBN 0-521-42000-8
Chui, Charles K. (1992), An Introduction to Wavelets, San Diego, CA: Academic Press, ISBN 0-12-174584-8
Shutko V., Tereshchenko L., Sitko А., Kravchenko V., Volkogon V., Zh.Vasylieva-Shalamova, Kolhanova O. Method for improving the efficiency of online communication systems based on adaptive multiscale transformation, 2020 10th International Conference on Advanced computer information technologies ACIT’2020 (Germany, Deggendorf, September 16-18, 2020) – Conference Proceedings – PP. 824-829.
O. Kolhanova, V. Shutko, V. Volkohon, L.Tereshchenko V. Kravchenko, M. Shutko, N. Mykhalchyshyn Mathematical spline processing method for filtering and compressing data 2nd International Workshop on Cyber Hygiene & Conflict Management in Global Information Networks (Ukraine, Kyiv, November 29-30). CEUR Workshop Proceedings, 2022, 2654, PP. 204-214.
V.V. Lukin, S.S. Krivenko, M.K. Chobanu, O.O.Kolganova “Acceleration and Efficiency Analysis of DCT-based Filtering” Telecommunications and Radio Engineering, 2013, Volume 72, No 7. – pp. 613-626.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).