АДАПТАЦІЯ СТУДЕНТІВ ГУМАНІТАРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ДО ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ЯК ПРОБЛЕМА СУЧАСНОЇ ПЕДАГОГІКИ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ

Анотація

У статті проводиться аналіз проблем адаптації студентів гуманітарних спеціальностей до дистанційного навчання в умовах пандемії. Розглядаються та аналізуються основні елементи, переваги та недоліки дистанційної освіти, а також прогнозуються перспективи її розвитку в сучасній Україні.

На основі теоретичного аналізу дослідження доводиться, що ефективність дистанційного навчання підвищується з використанням новітніх інформаційно комунікаційних технологій (ІКТ), освітніх сервісів і платформ дистанційного навчання, які використовують ЗВО в умовах пандемії COVID 19: ED-ERA, MOODLE, PADLET, МІЙ КЛАС, CLASSTIME, EQUITY MAPS, GOOGLE CLASSROOM, GOOGLE SITES, GOOGLE FORMS. Застосування веб-семінарів, відеокліпів, аудіо сценаріїв, форумів, діаграм, ICQ, Skype, онлайн тестування, інтерактивних підручників і дошок.

Спираючись на дослідження проблем адаптації студентів гуманітарних спеціальностей до умов дистанційного навчання нами було проведено дослідження на освітній платформі Google Classroom за допомогою Blank Quiz. Вибірку склали 182 студенти І-ІV курсів Факультету лінгвістики та соціальних комунікацій Національного авіаційного університету, спеціальностей 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», 035 «Філологія», 052 «Політологія», 053 «Психологія», 054 «Соціологія», 231 «Соціальна робота».

Результати дослідження показали, що більшість студентів за час дистанційного навчання опанували вміння самостійної роботи, підвищили свій рівень знань. Найбільшою проблемою, яка постала в даному питанні – відсутність живого спілкування з викладачами, одногрупниками та робота в університетській аудиторії. Натомість позитивно відзначили мобільність і доступність. Потенціал та ефективність дистанційних технологій оцінюється респондентами доволі високо.

Визначено шляхи успішної адаптації студентів гуманітарних спеціальностей до умов дистанційного навчання: проведення заходів, які сприяють інтерактивній участі студентів у освітньому процесі та позааудиторній діяльності; робота студентів повинна бути добре спланована, це допомагає створити сприятливе соціальне середовище; висока самоорганізація студентів, при якій підвищується творчий та інтелектуальний потенціал; прагнення й мотивація до здобуття знань; уміння взаємодіяти з комп’ютерною технікою, опанування новітніми інформаційними технологіями; підготовленість педагогічних кадрів до організації онлайн навчання.