ВИДОВИЩЕ ЯК ФОРМА МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ В УМОВАХ КОМУНІКАЦІЙНОГО ПЛЮРАЛІЗМУ

Автор(и)

  • М. А. Абисова Гуманітарний інститут Національного авіаційного університету

DOI:

https://doi.org/10.18372/2412-2157.14.8780

Анотація

У статті проаналізовано комунікативні характеристики видовища в умовах тотальної візуалізації постсучасного суспільства.

Біографія автора

М. А. Абисова, Гуманітарний інститут Національного авіаційного університету

Кандидат філософських наук, доцент

Посилання

Банфи А. Природа зрелища / А. Банфи // Избранное. – М. : Просвещение, 1965. – С. 93–94.

Брайант Дж., Томпсо С. Основы воздействия СМИ. http: //www.i-u.ru/biblio/archive/braynt_osnovi/14.aspx

Вульф К. К генезису социального. Мимесис, перформативнось, ритуал. / К. Вульф ; пер. с нем. Г. Хайдаровой. – СПб. : Интерсоцис, 2009. – 164 с.

Дебор Ги. Общество спектакля / Ги Дебор. – М.: Логос, 2000. – 184 с.

Маньковская Н. Б. Эстетика постмодернизма / Н. Маньковская. – СПб. : Алетейя, 2000. – 347 с. – (серия «Gallicinium»).

Миронов В. В. Коммуникация глобальная. Глобалистика : Энциклопедия. «Диалог» / В. Миронов. – М.: Радуга, 2003. – 1328 с.

Хренов Н. А. Зрелища в эпоху восстания масс / Н. А. Хренов. – М.: Наука, 2006. – 646 с. – (Искусство в исторической динамике культуры).

Downloads

Опубліковано

2015-06-16

Як цитувати

Абисова, М. А. (2015). ВИДОВИЩЕ ЯК ФОРМА МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ В УМОВАХ КОМУНІКАЦІЙНОГО ПЛЮРАЛІЗМУ. Вісник Київського Авіаційного Інституту. Серія: Філософія. Культурологія, 14(2), 109–113. https://doi.org/10.18372/2412-2157.14.8780

Номер

Том 14 № 2 (2011)

Розділ

Культурологія

Ліцензія

Науковий журнал дотримується принципів відкритого доступу (Open Access) та забезпечує вільний, негайний і постійний доступ до всіх опублікованих матеріалів без фінансових, технічних або юридичних обмежень для читачів.

Усі статті публікуються у відкритому доступі відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0).

Авторські права

Автори, які публікують свої роботи в журналі:

  • зберігають за собою авторські права на свої публікації;

  • надають журналу право на перше опублікування статті;

  • погоджуються на поширення матеріалів за ліцензією CC BY 4.0;

  • мають право повторно використовувати, архівувати та поширювати свої роботи (у тому числі в інституційних та тематичних репозитаріях) за умови посилання на первинну публікацію в журналі.