ТЕХНО-ЕПІСТЕМОЛОГІЯ В СУЧАСНІЙ ФІЛОСОФІЇ НАУКИ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ АНАЛІЗУ НОВИХ МЕДІА
DOI:
https://doi.org/10.18372/2412-2157.1.21223Ключові слова:
техно-епістемологія, філософія науки, нові медіа, знання, філософія техніки, інформація, цифрова трансформація, медіареальність, достовірність знання, алгоритмічна селекція, цифрова епохаАнотація
Статтю присвячено обґрунтуванню техно-епістемології як концептуальної основи філософського аналізу нових медіа в умовах цифрової трансформації. Розглядаються провідні підходи до розуміння техно-епістемології – від трактування технології як специфічного різновиду знання (К. Мітч, М. ван Ейк, Н. Х. Клакстон) до концепції техно-довіри (О. Фрейман) та технологізованої епістемології (М. Гетманськи). Методологічну основу дослідження становлять порівняльний аналіз концепцій, соціально-епістемологічний підхід та модель порядку знань. Доводиться, що нові медіа є не нейтральними каналами передачі інформації, а конститутивними чинниками пізнавальних процесів, що трансформують критерії істинності й достовірності знання. Аналізуються алгоритмічна селекція, «платформизація» контенту та циклічний порядок знань як визначальні риси цифрового медіасередовища. Обґрунтовано, що техно-епістемологія може виступати рефлексивною методологією аналізу нових медіа, утримуючи нормативний вимір без повернення до наївного епістемологічного реалізму. Окреслено зв'язок техно-епістемологічного підходу з ширшою проблематикою філософії даних та інформації.
Посилання
Список літератури:
Alvarado R. AI as an Epistemic Technology. Science and Engineering Ethics. 2023. № 29 (32). https://doi.org/10.1007/ s11948-023-00451-3
de Vries M. The Nature of Technological Knowledge: Philosophical Reflections and Educational Consequences. International Journal of Technology and Design Education. 2005. № 15. Pp. 149–154. https://doi.org/10.1007/s10798-004-3616-3
Eijck M. V., Claxton N. X. Rethinking the notion of technology in education: Techno-epistemology as a feature inherent to human praxis. Science Education. 2009. № 93. Pp. 218–232. https://doi.org/10.1002/sce.20296
Freiman O. Towards the Epistemology of the Internet of Things: Techno-Epistemology and Ethical Considerations Through the Prism of Trust. International Review of Information Ethics. 2014. Vol. 22. Pp. 10–18.
Godler Y., Reich Z., Miller B. Social Epistemology as a New Paradigm for Journalism and Media Studies. New Media and Society. 2020. Vol. 22. Iss. 2. P. 213–229. https://doi.org/10.1177/ 1461444819831536
Hetmański M. Technologised Epistemology. Beyond Description: Naturalism and Normativity; edited by Marcin Miłkowski and Konrad Talmont-Kaminski. Milton Keynes: College Publications, 2010. Pp. 313–327.
Mitcham C. Thinking through technology: the path between engineering and philosophy. Chicago: University of Chicago Press, 1994. 397 p.
Neuberger C., Bartsch A., Fröhlich R., Hanitzsch T., Reinemann C., Schindler J. The digital transformation of knowledge order: a model for the analysis of the epistemic crisis. Annals of the International Communication Association. 2023. Vol. 47. Iss. 2. Pp. 178–196. https://doi.org/10.1080/ 23808985.2023.2185926
Serafini L. The old-new epistemology of digital journalism: how algorithms and filter bubbles are (re)creating modern metanarratives. Humanities and social sciences communications. 2023. Vol. 10. Art. 209. https://doi.org/10.1057/s41599-023-01710-3
Slyusar V. M., Khrystokin G. V., Yastrebova A. O. Is dialogue possible in the post-truth era? (Media philosophy and social and communication studies). Zhytomyr Ivan Franko State University Journal. Philosophical Sciences. 2023. № 1 (93). P. 29–40. https://doi.org/10.35433/philosophicalsciences.1(93).2023.29-40
Слюсар В., Христокін Г., Костючков С. Сучасні філософські концепції науки: філософія даних та інформації. Культурологічний альманах. 2026. Вип. 1 (17). С. 24–32.
Yakovleva O., Slyusar V., Kushnir O., Sabovchyk A. New trends in scientific and technological revolution (STR) and transformation of science and education systems in the paradigm of sustainable development. E3S Web of Conferences. 2021. № 277. https://doi.org/10.1051/e3sconf/202127706006
Зуєв В. М. Поняття технології у новітньому філософському дискурсі. Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Філософія. Психологія. Педагогіка. 2012. № 1. С. 30–34.
Лук'янець В. Техніка. Філософський енциклопедичний словник / НАН України, Ін-т філософії ім. Г. С. Сковороди; голов. ред. В. І. Шинкарук. Київ: Абрис, 2002. С. 637.
Соціальна філософія. Короткий енциклопедичний словник; Заг. ред. і уклад. В. П. Андрущенко, М. І. Горлач. Харків: ВМП «Рубікон», 1997. 400 с.
References
Alvarado, Ramón. 2023. “AI as an Epistemic Technology.” Science and Engineering Ethics 29 (32). https://doi.org/10.1007/ s11948-023-00451-3.
de Vries, Marc J. 2005. “The Nature of Technological Knowledge: Philosophical Reflections and Educational Consequences.” International Journal of Technology and Design Education 15: 149–154. https://doi.org/10.1007/s10798-004-3616-3.
Eijck, Michiel van, and Claxton, Nicholas Xumthoult. 2009. “Rethinking the Notion of Technology in Education: Techno-Epistemology as a Feature Inherent to Human Praxis.” Science Education 93: 218–232. https://doi.org/10.1002/sce.20296.
Freiman, Ori. 2014. “Towards the Epistemology of the Internet of Things: Techno-Epistemology and Ethical Considerations Through the Prism of Trust.” International Review of Information Ethics 22: 10–18.
Godler, Yigal, Zvi Reich, and Boaz Miller. 2020. “Social Epistemology as a New Paradigm for Journalism and Media Studies.” New Media & Society 22 (2): 213–229. https://doi.org/10.1177/1461444819831536.
Hetmański, Marcin. 2010. “Technologised Epistemology.” In Beyond Description: Naturalism and Normativity, edited by Marcin Miłkowski and Konrad Talmont-Kamiński, 313–327. Milton Keynes: College Publications.
Mitcham, Carl. 1994. Thinking through Technology: The Path between Engineering and Philosophy. Chicago: University of Chicago Press.
Neuberger, Christoph, Anne Bartsch, Romy Fröhlich, Thomas Hanitzsch, Carsten Reinemann, and Julia Schindler. 2023. “The Digital Transformation of Knowledge Order: A Model for the Analysis of the Epistemic Crisis.” Annals of the International Communication Association 47 (2): 178–196. https://doi.org/10.1080/23808985.2023.2185926.
Serafini, Luca. 2023. “The Old-New Epistemology of Digital Journalism: How Algorithms and Filter Bubbles Are (Re)Creating Modern Metanarratives.” Humanities and Social Sciences Communications 10: 209. https://doi.org/10.1057/s41599-023-01710-3.
Slyusar, Vadym, Hennady Khrystokin, and Alina Yastrebova. 2023. “Is Dialogue Possible in the Post-Truth Era? (Media Philosophy and Social and Communication Studies).” Zhytomyr Ivan Franko State University Journal. Philosophical Sciences 1 (93): 29–40. https://doi.org/10.35433/ philosophicalsciences.1(93).2023.29-40.
Slyusar, Vadym, Hennadii Khrystokin, and Serhii Kostiuchkov. 2026. “Suchasni filosofski kontseptsii nauky: filosofiia danykh ta informatsii” [“Contemporary Philosophical Concepts of Science: The Philosophy of Data and Information”]. Kulturolohichnyi almanakh [Cultural Studies Almanac] 1 (17): 24–32. [in Ukrainian]
Yakovleva, Olena, Vadym Slyusar, Olga Kushnir, and Antonina Sabovchyk. 2021. “New Trends in Scientific and Technological Revolution (STR) and Transformation of Science and Education Systems in the Paradigm of Sustainable Development.” E3S Web of Conferences 277. https://doi.org/10.1051/e3sconf/202127706006.
Zuiev, Vitaly. 2012. “Poniattia tekhnolohii u novitnomu filosofskomu dyskursi” [“The Concept of Technology in Contemporary Philosophical Discourse”]. Visnyk Natsionalnoho tekhnichnoho universytetu Ukrainy ‘Kyivskyi politekhnichnyi instytut’. Filosofiia. Psykholohiia. Pedahohika 1: 30–34. [in Ukrainian]
Lukianets, Valentyn. 2002. “Tekhnika” [“Technology”]. In Filosofskyi entsyklopedychnyi slovnyk, edited by Volodymyr Shynkaruk, 637. Kyiv: Abrys. [in Ukrainian]
Andrushchenko, Viktor, and Mykola Horlach, eds. 1997. Sotsialna filosofiia. Korotkyi entsyklopedychnyi slovnyk [Social Philosophy: A Short Encyclopedic Dictionary]. Kharkiv: Rubikon. [in Ukrainian]
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Науковий журнал дотримується принципів відкритого доступу (Open Access) та забезпечує вільний, негайний і постійний доступ до всіх опублікованих матеріалів без фінансових, технічних або юридичних обмежень для читачів.
Усі статті публікуються у відкритому доступі відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0).
Авторські права
Автори, які публікують свої роботи в журналі:
-
зберігають за собою авторські права на свої публікації;
-
надають журналу право на перше опублікування статті;
-
погоджуються на поширення матеріалів за ліцензією CC BY 4.0;
-
мають право повторно використовувати, архівувати та поширювати свої роботи (у тому числі в інституційних та тематичних репозитаріях) за умови посилання на первинну публікацію в журналі.
