СВОЛОК ЯК ЕЛЕМЕНТ ДИЗАЙНУ: ІСТОРІЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ В ІНТЕР’ЄРАХ СУЧАСНИХ ГРОМАДСЬКИХ ПРОСТОРІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8151.2026.40.34Ключові слова:
дизайн, інтер’єр, багатофункціональний заклад, конструктивний елемент, символіка, художній образ, композиційні прийоми, опорна балка, музейна колекція, стилізаціяАнотація
Стаття присвячена аналізу різьблених сволоків як конструктивних, художніх та символічних елементів української народної архітектури XVII–XVIII століть і розгляду перспектив використання їх в сучасних громадських інтер’єрах. Мета. Систематизувати конструктивні, художні і семантичні характеристики різьблених сволоків XVII–XVIII ст. та визначення способів їх використання в дизайні сучасних громадських інтер’єрів. Методологія. Використано порівняльно-історичний, типологічний, описовий, структурно-семіотичний та інтерпретаційний методи. Результати. Розглянуто історичні, типологічні, семантичні й естетичні характеристики. З’ясовано, що сволок в народній архітектурі виконував не лише несучу функцію, а й був важливим елементом просторової організації інтер’єру та носієм символічних сенсів. Охарактеризовано зв’язок між формою сволока, характером різьблення, написами та світоглядними уявленнями тогочасного суспільства. Показано, що декоративне оформлення сволоків включало солярні, християнські та геральдичні мотиви. Досліджено значення їх як музейних експонатів. Обґрунтовано можливість використання в сучасному дизайні через стилізацію форми, орнаменту та символіки. Встановлено, що в інтер’єрах громадських просторів сволок може виконувати роль композиційного акцента, поєднуючи традиції із сучасною естетикою. Наукова новизна полягає у вперше запропонованому міждисциплінарному аналізі феномену сволока на перетині архітектури, культурології, музейної справи та сучасного дизайну громадських просторів. Практична значущість. Результати можуть застосовуватися в створенні експозицій, реконструкцій і громадських інтер’єрів з використанням національних елементів. А також подальших досліджень народної архітектури і інтеграції традиційної спадщини в сучасне предметно-просторове середовище.
Посилання
Абизов В. А. Методологічні засади створення етнодизайну середовища. Теорія та практика дизайну. 2016. №9. С. 3–10.
Блінова М. Ю. Співвідношення понять «сприйняття», «розуміння» та «смисл» в дослідженнях соціокультурного аспекту архітектури. Scientific Journal «ScienceRise». 2015. No4/1(9). C. 7–10. DOI: 10.15587/2313-8416.2015.41211.
Громнюк А. І. Етнічні мотиви в архітектурі сучасних інтер’єрів підприємств харчування. Дис. … канд. арх-ри : 18.00.01. Львів, 2016. 274 с.
Лінда С. М. Історизм у розвитку архітектури: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора архітектури: 18.00.01. Львів, 2013. 39 с.
Лінда С. М. Структура «архітектурного знака» та «архітектурного тексту» в семіотичному аналізі об’єктів історизму Вісник НУ «Львівська політехніка»; «Архітектура». 2012. №728. С. 14–25.
Перець О.О. Принципи художньої організації предметнопросторового середовища (на прикладі Полтавського історико-етнокультурного регіону). Дис. … канд. мистецтвознавства: 26.00.01. Київ, 2017. 230 с.
Сафронова О., Сафронов В. Тенденції у розвитку методології дизайну середовища. Актуальні проблеми сучасного дизайну : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 22 квітня 2021 р./ Київ : КНУТД, 2021. С. 278–281.
Сволок у хаті мірошника 20230924 131306.jpg. Wikimedia Commons. Wikimedia Commons. URL: https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Сволок_у_хаті_мірошника_20230924_131306.jpg (дата звернення: 13.04.2026).
Сергеєва Н. В. Естетика в структурі сутності дизайну. ХУДПРОМ: Український журнал з мистецтва і дизайну. 2023. Т. 25. №1. C.10-14. DOI 10.33625/hudprom2023.01.010.
Степанюк А. В. Архітектурне проектування будівель та споруд сільських поселень. Львів: НВФ «Українські технології», 2015. 296 с.
Сивак В. Облаштування інтер’єру народного житла українських Карпат: стан наукової розробки проблеми. Народознавчі зошити. 2017, №3 (135), С.632–645. https://doi.org/10.15407/nz2017.03.632
Тарасюк І. І. Принципи архітектурного формування сільських садиб Волині ХІХ - поч. ХХ ст. та їх розвиток в сучасних умовах. Дис. ... канд. арх. : 18.00.01. Луцьк. 2015. 267 с.
Шебек Н.М. Архітектурне середовище: досвід типологічних досліджень. Сучасні проблеми архітектури та містобудування.. 2012. №30. С.62-73.
Шевченко Т. Старости. Енциклопедія життя і творчості Тараса Шевченка. URL: https://www.tshevchenko.name/uk/Painting/PicturesqueUkraine/Matchmakers.html (дата звернення: 13.04.2026).
Шкіра М., Шкіра Н., Шкіра Л.. Сволоки у контексті дослідження традиційного народного житла кінця ХІХ – початку ХХ століття Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини Національного історико- етнографічного заповідника «Переяслав». ЕМІНАК Науковий щоквартальник. № 1 (21) Т. 3. 2018. С.135–140.
Шкіра М., Шкіра Л. Дерев’яні різьблені сволоки у зібранні Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Православ’я в Україні: зб. матеріалів ІХ Міжнар. наук. конф. С. 175–179.
Щербань А., Бабкова Н.. Сволок 1741 р. з фондів диканського історико-краєзнавчого музею. Народознавчі зошити. № 6 (174), 2023. С. 1386–1396. DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.06.1386.
Щербань А., Юрченко А. Атрибуція сволока 1733 року. Нові дослідження памяток козацькоі доби в Україні. 2025. №34. С. 182–188.
Wen Ling. Research on the Expression of Regional Cultural Elements in the Design of Museum Exhibition Space. Frontiers in Art Research. 2020, 2(8), P. 54–59. doi: 10.25236/FAR.2020.020809 (date of access: 26.12.2025).
Shcherban A., Babkova N. Carved support beams of the Hetmanate. History of science and technology. 2024. Vol. 14, no. 1. P. 184–212. URL: https://doi.org/10.32703/2415-7422-2024-14-1-184-212 (date of access: 23.12.2025).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.









