АРХІТЕКТУРНО-ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАБУДОВИ ІСТОРИЧНОГО РАЙОНУ ФРИДРИХІВКА У ЛЬВОВІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2415-8151.2026.39.40

Ключові слова:

історична забудова, стилістичні особливості, архітектурно-композиційні прийоми, пластика фасадів, чиншові будинки

Анотація

З кінця ХІХ ст. на місці давнього міського парку Фридрихівка на околиці Львова тривало активне будівництво, зокрема в міжвоєнну добу тут тривала розбудова нової житлової дільниці. Утім досі архітектура Фридрихівки кін. ХІХ – І пол. ХХ ст. не класифікується як історична відповідно до історико-архітектурного опорного плану (ІАОП) м. Львова та залишається мало дослідженою фахівцями. Метою статті є визначення архітектурно-художніх особливостей, класифікація та виявлення стану збереження історичної забудови району, обмеженого вул. Т. Шевченка, межею Янівського цвинтаря й межами Личаківської виправної колонії № 30 у м. Львові. Методологія. Методологічну основу дослідження становили загальнонаукові методи теоретичного й емпіричного рівня, а саме: спостереження, вивчення документів, аналогія, групування, екстраполяція, узагальнення, індукція, дедукція, порівняння, абстрагування, історичний метод, структуризація. Результати. У результаті дослідження виявлено велику кількість збереженої історичної забудови Фридрихівки та проведено її стилістичну атрибуцію. Виявлено такі архітектурні напрями: історизм кін. ХІХ ст., сецесію, міжвоєнний функціоналізм ХХ ст., історизм радянського періоду. З’ясовано, що архітектурно-художній каркас історичної забудови формують будинки доби функціоналізму: за їх стилістично-мистецьким вистроєм виокремлено 8 основних типів із підтипами. Також результатом став опис стилістично-мистецького вистрою кожної виявленої історичної будівлі Фридрихівки, яка підлягає мистецькому аналізу. Визначено, що внаслідок самочинної розбудови мешканцями більшість історичних будинків значною мірою втратили своє автентичне архітектурно-художнє вирішення, окрім принципових рис (висотність, принципова пластика, пропорції прорізів, пляма забудови). Наукова новизна статті полягає в тому, що вперше описано, структуровано й стилістично атрибутовано архітектурно-художні особливості збереженої історичної забудови Фридрихівки, висунуто припущення про точне місце розташування будівлі Янівської рогатки. Практична значущість статті полягає в можливості використання її результатів для глибших фахових краєзнавчих і мистецтвознавчих студій, розширення та вдосконалення ІАОП м. Львова, доповнення довідникових і науково-популярних матеріалів з архітектури м. Львова, майбутніх реставраційних робіт на об’єктах.

Посилання

Про затвердження науково-проектної документації (історичний ареал та зони охоронипам’яток м. Львова) : Наказ Міністерства культури та інформ. політики України від 22.01.2024 № 35. URL: https://mcsc.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/35_nakaz.pdf (дата звернення: 26.01.2026).

Матеріали для гідів «Складні сторінки спільної історії: розповідаючи про Другу світовувійну у Львові» / О. Андронатій, І. Золотар,

А. Чеботарьова, Т. М. Янковський та ін. Львів, 2019. 274 с.

Бірюльов Ю. Львівська скульптура від раннього класицизму до авангардизму (середина ХVІІІ – середина ХХ ст.). Львів : Апріорі, 2015. 528 с.

Бірюльов Ю.О. Творчість мулярських майстрів і скульпторів-декораторів львівських споруд кінця ХІХ – початку ХХ ст. Вісник Національногоуніверситету «Львівська політехніка». Серія «Архітектура». 2015. № 836. С. 211–220.

Архітектура Львова: час і стилі XIII–XXI ст. / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк, Х. Ковальчук,

Ю. Криворучко, С. Лінда, Т. Максим’юк, Р. Мих, Р. Могитич, І. Оконченко, Г. Петришин, Б. Посацький,О. Рибчинський, І. Сварник, Р. Франків, Б. Черкес ; Ін-т архітектури Нац. ун-ту «Львівська політехніка»,громад. орг. «Ін-т Львова». Львів : Центр Європи,2008. 720 с. : іл.

Богданова Ю.Л., Копиляк І.М. Зародження і розвиток регіональних традицій та пошуки національних стилів в архітектурі Львова кінця

ХІХ – початку ХХ ст. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Архітектура». 2013. № 757. С. 175–183.

Вейтман Вейд Беорн. Янівський табір –Німецька фабрика спорядження (DAW). ІнтерактивнийЛьвів (Центр міської історії). URL: https://lia.lvivcenter.org/uk/objects/janowska-daw/ (дата звернення: 26.01.2026).

Вечерський В.В. Взаємодія України з Комітетом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Питання культурології. 2022. № 40. С. 120–128. https://doi.org/10.31866/2410-1311.40.2022.269365.

Гоголь В. Скульптура. Типологія та основні композиційні закономірності монументально-декоративної скульптури в просторовому середовищі.Львів : Друкарські куншти, 2013. 192 с.

Жук О.К. Розвиток львівської школи архітектури у період історизму (1870–1900 рр.). Архітектура : збірник наук. праць. Львів : Львівська

політехніка, 2004. С. 188–192.

Казанцева Т.Є. До питання розвитку архітектурного декору на фасадах львівських споруд. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Архітектура». 2010. № 674.С. 140–147.

Ковальчук Х. Міфологічна тематика в оздобленні фасадів житлових споруд Львова першої половини XIX ст. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2000. № 439. С. 238–242.

Королівське столичне місто Львув. Центр міської історії. Міський медіа архів. URL: https://uma.lvivcenter.org/uk/maps/34420 (дата звернення: 26.01.2026).

Крип’якевич І.П. Історичні проходи по Львові. Львів : Каменяр, 1991. 165 с.

Купранець Р.В., Демків М.В. Особливості дослідження архітектурно-конструктивного декорульвівських кам’яниць першої половини ХХ ст. Теорія та практика дизайну. 2024. № 32. С. 107–115. https://doi.org/10.32782/2415-8151.2024.32.13.

Лемберг з його передмістями у 1844 році. Центр міської історії. Міський медіа архів. URL: https://uma.lvivcenter.org/uk/maps/34441 (дата звернення: 26.01.2026).

Лемберг Леополь Львув. Центр міської історії. Міський медіаархів. URL: https://uma.lvivcenter. org/uk/maps/34465 (дата звернення: 26.01.2026).

Лемко І., Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939–2009). Львів : Апріорі, 2009. 528 с.: іл.

Лінда С.М. Проблема стилю в архітектурі львівського історизму. Вісник Національногоуніверситету «Львівська політехніка». Серія

«Архітектура». 2000. № 410. С. 27–33.

Лінда С., Пекарчук О. Проблеми збереження та зміни фасадів багатоквартирних будинків Львова межі ХІХ–ХХ століть. Вісник Національного університету Львівська політехніка. Серія «Архітектура» 2015. № 816. С. 196–203.

Мельник І.В. Кортумівка. Енциклопедія сучасної України / редкол. : І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін. ; НАН України, НТШ. Київ :Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. URL: https://esu.com.ua/article-5312 (дата звернення: 26.01.2026).

Мельник І.В. Краківське передмістя та західні околиці Королівського столичного міста Львова.Львів : Центр Європи, 2011. 287 с.

Мельник І.В. Львівські вулиці і кам’яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості королівського столичного міста Галичини. Львів : Центр Європи, 2008. 384 с.

Пагіря О. Відомий і невідомий Янівський концтабір. URL: https://zbruc.eu/node/85555 (дата звернення: 26.01.2026).

План королівського столичного міста Львова (з анклавом Яловець, також Машув. Львув. І частина). Центр міської історії. Міський медіа архів. URL: https://uma.lvivcenter.org/uk/maps/34384 (дата звернення: 26.01.2026).

План королівського столичного міста Львова (з анклавом Яловець, також Машув. Львув.ІІ частина). Центр міської історії. Міський медіа архів. URL: https://uma.lvivcenter.org/uk/maps/34494 (дата звернення: 26.01.2026).

План міста Львова. Центр міської історії. Міський медіа архів. URL: https://uma.lvivcenter.org/uk/maps/34488 (дата звернення: 26.01.2026).

Понкало С.І. Принцип функціонально-просторової залежності застосування архітектурного декору на будівлях Львова кінця ХІХ – початку ХХ ст. Вісник Національного університету «Львівська політехніка».Серія «Архітектура». 2017. № 878. С. 18–24.

Понкало С.І. Принципи та прийоми застосування архітектурного декору на будівляхЛьвова 1890-х рр. (періоду історизму). Архітектурний вісник КНУБА. Київ : КНУБА, 2017. Вип. 11–12.С. 121–134.

Прокопів В. Львівські рогатки – що ми про них знаємо, та чого не знаємо. Фотографії старогоЛьвова. URL: https://photo-lviv.in.ua/lvivski-rohatkyscho-my-pro-nyh-znajemo-ta-choho-ne-znajemo (дата звернення: 26.01.2026).

Сільник О.І. Стильові вирішення прибуткових будинків Львова ХІХ–ХХ ст. Вісник Національного університету «Львівська політехніка».

Серія «Архітектура». 2010. № 674. С. 391–396.

Сільник О.І. Розвиток архітектурно-планувальної структури прибуткових будинків Львова у ХVІІІ – початку ХХ ст. Містобудування

та територіальне планування. 2012. № 45(2). С. 190–195.

Історія української архітектури / Ю. Асєєв, В. Вечерський, О. Годованюк та ін. ; за ред. В. Тимофієнка. Київ : Техніка, 2003. 469 с.

Тимофієнко В.І. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни та поняття. Київ : Вид-во Ін-ту проблем сучасного мистецтва, 2002. 472 с.

Шукатка М.С. Геральдичний декор в архітектурі Львова кінця XVI – початку XXI ст. : автореф. дис. … канд. архіт. : 18.00.01. Львів : НУ «Львівська політехніка», 2018. 23 с.

Jaworski, Franciszek. Lwów stary i wczorajszy (szkice i opowiadania): z ilustracjami. Wydanie drugie poprawione. Lwów : Kurjer Lwowski, 1910. 479 с.

Lwów: miasto, architektura, modernizm / red. Bohdan Cherkes, Andrzej Szczerski. Wrocław : Muzeum Architektury we Wrocławiu, 2016. 477 s.

Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich : w 15 t. / pod red.F. Sulimierskiego, B. Chlebowskiego, W. Walewskiego. T. 4. Warszawa : nakł. W. Walewskiego, 1883

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-24

Як цитувати

Ступівцев , А. М. (2026). АРХІТЕКТУРНО-ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАБУДОВИ ІСТОРИЧНОГО РАЙОНУ ФРИДРИХІВКА У ЛЬВОВІ. Теорія та практика дизайну, (1 (39), 400–411. https://doi.org/10.32782/2415-8151.2026.39.40

Номер

Розділ

КУЛЬТУРА І МИСТЕЦТВО