ОСОБЛИВОСТІ ТА МЕЖІ ЕФЕКТИВНОСТІ КОРОТКОСТРОКОВОЇ ПСИХОРЕАБІЛІТАЦІЇ ЗА КОРДОНОМ У КОНТЕКСТІ ПРОГНОЗУВАННЯ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАНУ ПІДЛІТКІВ ІЗ РОДИН ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

Анотація

У статті подано встановлені особливості психоемоційного стану підлітків із родин військовослужбовців після проходження короткострокової психореабілітації за кордоном. Метою дослідження було визначення динаміки основних психоемоційних показників, встановлення взаємозв’язків між ними та оцінювання прогностичних можливостей сімейного статусу батька щодо окремих характеристик психоемоційного стану підлітків. У дослідженні взяли участь 105 підлітків віком 12–15 років, серед яких 55 мали батька – чинного військовослужбовця, а 50 пережили загибель батька під час війни. Дослідження передбачало два вимірювання: до початку та після завершення 14-денного психореабілітаційного перебування за кордоном. Для обробки даних використано t-критерій Стьюдента, кореляційний аналіз Пірсона та лінійний регресійний аналіз.

Результати. Встановлено статистично значущу позитивну динаміку низки показників: зниження рівня алекситимії, труднощів ідентифікації та опису емоцій, особистісної тривожності, ворожості та фізичної агресії, а також підвищення рівня емпатії. Порівняння груп виявило вищі показники алекситимії, особистісної тривожності, агресії та негативізму у підлітків, чиї батьки продовжують військову службу, тоді як у підлітків, які пережили втрату батька, зафіксовано вищий рівень емпатії. Кореляційний аналіз виявив значущі взаємозв’язки між негативізмом, фізичною агресією та образою, а також зворотні зв’язки емпатії з агресивними та ворожими проявами. Регресійний аналіз показав статистично значущий прогностичний зв'язок статусу батька з особистісною тривожністю (R² = 0,798), алекситимією (R² = 0,644) та емпатією (R² = 0,382). Для ситуативної тривожності статистично значущої регресійної моделі не встановлено (R² = 0,024; p = 0,115).

Зроблено висновок, що короткострокова психореабілітація може супроводжуватися позитивною динамікою психоемоційного стану підлітків, однак її результати є неоднаковими щодо різних психологічних характеристик. Особистісні показники значною мірою залишаються пов’язаними із сімейною ситуацією та потребують подальшої системної психологічної підтримки.