КРЕАТИВНІСТЬ ЯК ПСИХОЛОГІЧНИЙ РЕСУРС СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю пошуку психологічних ресурсів, що сприяють успішній соціально-психологічній адаптації внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в умовах воєнного стану. Вимушене переміщення супроводжується суттєвими змінами звичного способу життя, соціального оточення, професійної та сімейної ситуації. Одним із перспективних ресурсів адаптації може виступати креативність як здатність особистості до гнучкого мислення, генерування альтернативних способів розв’язання проблем і пошуку нових моделей поведінки. Метою статті є визначення ролі креативності як психологічного ресурсу соціально-психологічної адаптації внутрішньо переміщених осіб в умовах воєнного стану. Методи дослідження: для досягнення поставленої мети використано теоретичні методи аналізу, систематизації та узагальнення наукових джерел, а також стандартизовані психологічні методи: «Методика діагностики соціально-психологічної адаптації» К. Роджерса та Р. Даймонда, «Тест творчого мислення» П. Торренса. Емпіричне дослідження проведено на вибірці з 20 внутрішньо переміщених осіб віком від 20 до 69 років, які тимчасово проживають у приймаючих громадах України. Результати дослідження засвідчили середній із тенденцією до вищого рівень соціально-психологічної адаптації досліджуваних. Аналіз показників креативності продемонстрував наявність у респондентів здатності до продукування альтернативних ідей, пошуку нестандартних рішень та творчого переосмислення складних життєвих ситуацій. Виявлено тенденцію до зниження показників креативності із збільшенням віку респондентів. Висновки: порівняльний аналіз отриманих результатів дозволив припустити, що креативність може виконувати ресурсну функцію у процесі адаптації ВПО, сприяючи когнітивній і поведінковій гнучкості, пошуку нових способів подолання труднощів та формуванню адаптивних стратегій поведінки. Обмеженням дослідження є невеликий обсяг вибірки та нерівномірне представлення вікових груп, що зумовлює необхідність подальшої перевірки отриманих тенденцій на більшій вибірці.