Публікаційна етика

Етичні засади діяльності редакційної колегії були розроблені керуючись Рекомендаціями Комітету з етики публікацій (Committee on Publication Ethics), а також принципів DORA (San Francisco Declaration on Research Assessment).

Засади професійної етики в діяльності редактора і видавця

У своїй діяльності редактор несе відповідальність за оприлюднення авторських творів, що накладає необхідність проходження наступним основоположним принципам:

- При прийнятті рішення про публікації редактор наукового журналу керується достовірністю представлення даних і науковою значущістю розглянутої роботи.

- Редактор повинен оцінювати інтелектуальний зміст рукописів незалежно від раси, статі, сексуальної орієнтації, релігійних поглядів, походження, громадянства, соціального стану чи політичних уподобань авторів.

- Неопубліковані дані, отримані з представлених до розгляду рукописів, не повинні використовуватися для особистих цілей або передаватися третім особам без письмової згоди автора. Інформація або ідеї, отримані в ході редагування та пов'язані з можливими перевагами, повинні зберігатися конфіденційними, і не використовуватися з метою отримання особистої вигоди.

- Редактор не повинен допускати до публікації інформації, якщо є достатньо підстав вважати, що вона є плагіатом.

- Редактор спільно з видавцем не повинні залишати без відповіді претензії, що стосуються розглянутих рукописів або опублікованих матеріалів, а також при виявленні конфліктної ситуації приймати всі необхідні заходи для відновлення порушених прав.

Етичні засади в діяльності рецензента

Рецензент здійснює наукову експертизу авторських матеріалів, внаслідок чого його дії повинні носити неупереджений характер, що полягає у виконанні наступних принципів:

- Рукопис, отриманий для рецензування, повинен розглядатися як конфіденційний документ, який не можна передавати для ознайомлення чи обговорення третім особам, які не мають на те повноважень від редакції.

- Рецензент зобов'язаний давати об'єктивну і аргументовану оцінку викладеним результатам дослідження. Персональна критика автора неприйнятна.

- Неопубліковані дані, отримані з представлених до розгляду рукописів, не повинні використовуватися рецензентом для особистих цілей.

- Рецензент, який не володіє, на його думку, достатньою кваліфікацією для оцінки рукопису, або не може бути об'єктивним, наприклад у випадку конфлікту інтересів з автором або організацією, повинен повідомити про це редакцію з проханням виключити його з процесу рецензування даного рукопису.

Засади, якими повинен керуватися автор наукових публікацій

Автор (або колектив авторів) усвідомлює, що несе первісну відповідальність за новизну і достовірність результатів наукового дослідження, що передбачає дотримання таких принципів:

- Автори статті повинні надавати достовірні результати проведених досліджень. Завідомо помилкові або сфальсифіковані затвердження неприйнятні.

- Автори повинні гарантувати, що результати дослідження, викладені в наданій рукописи, повністю оригінальні. Запозичені фрагменти або твердження повинні бути оформлені з обов'язковим зазначенням автора і першоджерела. Надмірні запозичення, а також плагіат в будь-яких формах, включаючи неоформлені цитати, перефразування або присвоєння прав на результати чужих досліджень, неетичні і неприйнятні.

- Необхідно визнавати внесок всіх осіб, так чи інакше вплинули на хід дослідження, зокрема, в статті повинні бути представлені посилання на роботи, які мали значення при проведенні дослідження.

- Автори не повинні надавати в журнал рукопис, яка була відправлена в інший журнал і знаходиться на розгляді, а також статтю, вже опубліковану в іншому журналі.

- Співавторами статті повинні бути вказані всі особи, які внесли істотний внесок у проведення дослідження. Серед співавторів неприпустимо вказувати осіб, які не брали участь в дослідженні.
- Якщо автор виявить істотні помилки або неточності в статті на етапі її розгляду або після її опублікування, він повинен якнайшвидше повідомити про це редакцію журналу.

 

Редакція визнає дослідницьку доброчесність фундаментальною основою наукової діяльності та не допускає жодних форм порушень, що можуть вплинути на достовірність, об’єктивність і прозорість наукових результатів.

До порушень дослідницької доброчесності належать, зокрема:

Фабрикація даних 
Вигадування даних, результатів дослідження або експериментів та їх подання як реальних.

Фальсифікація
Маніпулювання дослідницькими матеріалами, обладнанням, процесами або зміна чи вибіркове виключення даних з метою спотворення результатів дослідження.

Маніпуляція з цитуванням
Штучне збільшення кількості посилань на певні джерела, журнали або авторів з метою підвищення наукометричних показників; включення нерелевантних посилань; навмисне ігнорування значущих джерел.

Штучне авторство
Включення до складу авторів осіб, які не зробили суттєвого інтелектуального внеску у дослідження, або невключення осіб, які такий внесок здійснили.

Інші порушення
Плагіат, самоплагіат без належного розкриття інформації, приховування конфлікту інтересів, дублювання публікацій, навмисне порушення процедур рецензування.

 

Відповідно до принципів DORA, видання:

оцінює рукописи виключно за їх науковою якістю, новизною, методологічною обґрунтованістю та внеском у розвиток науки;

не використовує журнальні наукометричні показники (зокрема Impact Factor) як критерій оцінки окремих статей або наукової якості автора;

не заохочує штучне підвищення цитованості;

підтримує відповідальне використання наукометричних індикаторів.