ВИСТАВКОВИЙ ПРОСТІР ЯК МУЛЬТИМЕДІЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ: ТЕНДЕНЦІЇ ТА ДИЗАЙНЕРСЬКІ РІШЕННЯ

Анотація

Метою статті є аналіз актуальних практик у дизайні виставкових просторів та визначення ключових тенденцій, що формують їх розвиток у XXI столітті. Завдання дослідження полягають у розкритті специфіки застосування цифрових технологій, гейміфікації, модульності та емоційного дизайну, а також у висвітленні принципів екологічності, інклюзивності та соціальної інтеграції. Методологія базується на комплексному підході, який поєднує аналітичні, порівняльні, системні та культурологічні методи. Аналітичний метод застосовано для вивчення сучасних теоретичних концепцій та тенденцій у сфері дизайну виставкового простору. Порівняльний метод дозволив виявити спільні та відмінні риси у практиках формування експозицій у провідних музеях України та світу. Культурологічний метод сприяв осмисленню виставкового дизайну як відображення соціокультурних процесів та носія комунікативних цінностей. Системний підхід використано для розгляду виставкового простору як цілісної системи, що включає архітектурно-просторову, комунікативну, технологічну та емоційно- естетичну складові частини. Результатом дослідження стало визначення ключових сучасних тенденцій у дизайні виставкового простору. Також проаналізовано роль соціальних і мережевих просторів у контексті популяризації виставок, інтеграції аудиторії та формування спільнот навколо культурних і комерційних проєктів. Наукова новизна полягає в уточненні поняття «дизайн виставкового простору» як багатовимірної комунікативної системи, що поєднує просторово-предметний, інформаційний і сенсорний рівні взаємодії, виявленні закономірностей формування сучасного виставкового простору під впливом цифрових технологій, інклюзивних практик і концепції сталого розвитку, а також у визначенні ролі дизайну як медіатора між культурною спадщиною, технологією та глядацьким досвідом. Практична значущість дослідження полягає у можливості використання розроблених принципів і підходів у проєктуванні нових виставкових просторів та оновленні наявних експозицій, формування методичних рекомендацій щодо організації доступного, сталого та емоційно насиченого виставкового середовища.