МОНОКОМПОЗИЦІЯ В КОНТЕКСТІ СТВОРЕННЯ АРТОБ’ЄКТІВ ДЛЯ ОПОРЯДЖЕННЯ ІНТЕР’ЄРУ

Анотація

Мета. Метою статті є дослідження поняття монокомпозиції як засобу художнього оформлення в дизайні інтер’єру, визначення її естетичних і функціональних можливостей, які можуть бути використані дизайнером для ідентифікації та позначення елементів інтер’єру. Методологія. У дослідженні застосовано методи візуального та компаративного аналізу, іконографічний і кейс-стаді метод визначення змістового контексту артоб’єктів. Результати. Результати дослідження засвідчили, що в дизайн-проєктуванні інтер’єру монокомпозиційні рішення сприяють гармонізації простору, знижують візуальну напругу, посилюють емоційний ефект присутності артоб’єкта, особливо коли останній поєднує ужитковість, декоративність з концептуальністю. Виявлено, що монохромний стінопис, керамічне панно, вітраж, текстильний виріб у публічному просторі може виступати інтерактивною формою комунікації – візуально непомітною, але концептуально виразною; ідентифікувати й ознаковувати типологічну та функціональну приналежність простору, зокрема як атракційний, естетично-змістовий елемент опорядження. Наукова новизна. Наукова новизна дослідження полягає у виявленні специфіки використання монокомпозиції як засобу художнього формотворення в інтер’єрному артдизайні. Уперше проаналізовано вплив монохромних рішень на емоційне сприйняття простору в контексті синтезу декоративного мистецтва та сучасних дизайнерських практик. Запропоновано підхід до трактування монокомпозиції не лише як естетичної категорії, а як інструменту створення виразних і символічно навантажених артоб’єктів для громадських інтер’єрів. Виявлено закономірності взаємодії монокомпозиційних форм із матеріально-просторовим середовищем, що розширює уявлення про потенціал декоративного текстилю, стінопису й інсталяції в опорядженні інтер’єру. Заакцентовано на авторських розробках як унікальній нагоді формування креативного, індивідуального дизайнерського стилю. Практична значущість. Практична значущість дослідження полягає в можливості застосування теоретичних положень та висновків у діяльності дизайнерів інтер’єру, художників-декораторів, архітекторів і кураторів артпроєктів. Запропоновані аналітичні підходи до монокомпозиції як засобу організації візуального середовища можуть бути використані в розробленні артоб’єктів для оздоблення сучасних громадських просторів. Результати дослідження можуть слугувати методичною основою в освітньому процесі під час викладання навчальних дисциплін для ОПП спеціальності В2 Дизайн.