ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ СТАНДАРТІВ І НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ У СФЕРІ ДОВГОСТРОКОВОГО ЗБЕРІГАННЯ ТА ПЕРЕВІРКИ ЕЛЕКТРОННИХ ДОКУМЕНТІВ ТА ПІДПИСІВ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2410-7840.27.21185Ключові слова:
довгострокове зберігання електронних документів, довгострокова перевірка, електронний підпис, OAIS, eIDAS, LTV, PAdES, XAdES, CAdES, LTA, ETSI, Evidence Record, електронні довірчі послугиАнотація
Стаття присвячена порівняльному аналізу міжнародних, європейських та українських стандартів і нормативних
документів у сфері довгострокового зберігання електронних документів та забезпечення довгострокової перевірки електронних підписів. Проведено систематизацію чинної нормативної бази на трьох рівнях: глобальному (OAIS/ISO 14721, ISO 16363, IETF RFC 4998/6283, формати AdES), європейському (eIDAS 1.0/2.0, ETSI EN 319 102/421/422, TS 119 511/512, TR-ESOR, NF Z42-013, E-ARK) та національному (Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», наказ Мін'юсту № 1886/5, станом на кінець 2025 року, пілот «е-Архів»). Виявлено ключові відмінності у ступені деталізації правового регулювання, зрілості технічної інфраструктури довірчих послуг та практиці застосування механізмів довгострокової валідації електронних підписів (LTV).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Науковий журнал дотримується принципів відкритого доступу (Open Access) та забезпечує вільний, негайний і постійний доступ до всіх опублікованих матеріалів без фінансових, технічних або юридичних обмежень для читачів.
Усі статті публікуються у відкритому доступі відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0).
Авторські права
Автори, які публікують свої роботи в журналі:
-
зберігають за собою авторські права на свої публікації;
-
надають журналу право на перше опублікування статті;
-
погоджуються на поширення матеріалів за ліцензією CC BY 4.0;
-
мають право повторно використовувати, архівувати та поширювати свої роботи (у тому числі в інституційних та тематичних репозитаріях) за умови посилання на первинну публікацію в журналі.




