МЕТОДОЛОГІЯ ОЦІНКИ СУМИ РИЗИКІВ КІБЕРБЕЗПЕКИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ОБ’ЄКТІВ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

Автор(и)

  • Гончар Сергій Феодосійович Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України https://orcid.org/0000-0002-9978-8998
  • Потенко Олександр Сергійович Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України https://orcid.org/0009-0009-4067-1267

DOI:

https://doi.org/10.18372/2410-7840.25.17941

Ключові слова:

кібербезпека, ризик, критична інфраструктура, інформаційна система, методологія

Анотація

Для визначення економічної доцільності застосування і вибору тих чи інших заходів по обробці ризику проекту у цілому, включаючи як організаційні, так і технічні, необхідно здійснити оціночне порівняння вартості таких заходів з максимальною величиною збитків в результаті дії декількох ризиків. В роботі запропонована методологія оцінки суми ризиків кібербезпеки інформаційної системи об’єктів критичної інфраструктури. Запропонована у статті методологія базується на застосуванні методів розрахунку суми ризиків і обчислення комплексного ризику. На підставі запропонованої в даній статті методології представлено структурні рішення обчислювальних систем оцінки ризику кібербезпеки інформаційних систем, що реалізують методи розрахунку суми ризиків та обчислення комплексного ризику, а також побудовані програмні системи. Отримані результати можуть бути використані при визначенні ризику складного проекту (може бути складна інформаційна система), що характеризується наслідками при реалізації даного проекту і ймо­вірністю цих наслідків.

Посилання

Petar Radanlieva, David Charles De Rourea, Razvan Nicolescub, Michael Huthb, Rafael Mantilla Montalvoc, Stacy Cannadyc, Peter Burnap. Future develop-ments in cyber risk assessment for the internet of things. Computers in Industry. Vol. 102. 2018. pp.14-22.

Мохор В.В., Гончар С.Ф., Дибач О.М. Методи оцінки сумарного ризику кібербезпеки об’єктів критичної інфраструктури // Ядерна та радіаційна безпека. 2019. №2(82). С. 57-61.

MansourAlali, AhmadAlmogren, Mohammad MehediHassan, Iehab A.L. Rassan, Md Zakirul Alam Bhuiyan. Improving risk assessment model of cyber security using fuzzy logic inference system. Computers & Security. Vol. 74. 2018. pp. 323-339.

Derek Young, Juan Lopez Jr., Mason Rice, Benjamin Ramsey, Robert McTasney. A framework for incorporating insurance in critical infrastructure cyber risk strategies. International Journal of Critical Infrastruc-ture Protection. Vol. 14. 2016. pp. 43-57.

Martin Eling, Jan Wirfs. What are the actual costs of cyber risk events? European Journal of Operational Research. 2019. Vol. 272, Issue 3. pp. 1109-1119.

Jain P., Pasman H. J., Waldram S., Pistikopoulos E. N., Mannan M. S. Process Resilience Analysis Framework (PRAF): A systems approach for im-proved risk and safety management. Journal of Loss Prevention in the Process Industries. 2018. Vol. 53. pp. 61-73.

Rowe W. D. An Anatomy of Risk. Environmental Protection Agency. Washington, 1975. 125 р.

Мохор В.В., Гончар С.Ф. Идея построения ал-гебры рисков на основе теории комплексных чисел // Електронне моделювання. 2018. Т.40. №4. С. 107-111.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-10-19

Як цитувати

Гончар , С., & Потенко , О. (2023). МЕТОДОЛОГІЯ ОЦІНКИ СУМИ РИЗИКІВ КІБЕРБЕЗПЕКИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ОБ’ЄКТІВ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ. Захист інформації, 25(3), 159–165. https://doi.org/10.18372/2410-7840.25.17941

Номер

Том 25 № 3 (2023): Захист інформації

Розділ

Статті

Ліцензія

Науковий журнал дотримується принципів відкритого доступу (Open Access) та забезпечує вільний, негайний і постійний доступ до всіх опублікованих матеріалів без фінансових, технічних або юридичних обмежень для читачів.

Усі статті публікуються у відкритому доступі відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0).

Авторські права

Автори, які публікують свої роботи в журналі:

  • зберігають за собою авторські права на свої публікації;

  • надають журналу право на перше опублікування статті;

  • погоджуються на поширення матеріалів за ліцензією CC BY 4.0;

  • мають право повторно використовувати, архівувати та поширювати свої роботи (у тому числі в інституційних та тематичних репозитаріях) за умови посилання на первинну публікацію в журналі.