ТЕХНІЧНА ДІАГНОСТИКА СКЛАДНИХ ТЕХНІЧНИХ ОБ’ЄКТІВ

Автор(и)

  • Кузавков Василь Вікторович кафедра побудови телекомунікаційних систем Війсь-кового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут https://orcid.org/0000-0002-0655-9759
  • Хорошко Володимир Олексійович кафедра безпеки інформаційних технологій Націона-льного авіаційного університету https://orcid.org/0000-0001-6213-7086
  • Янковський Олег Георгійович кафедра телекомунікаційних систем та мереж Війсь-кового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут https://orcid.org/0000-0001-8041-1843

DOI:

https://doi.org/10.18372/2410-7840.24.17186

Ключові слова:

технічний стан, система контролю, технічне діагностування, об’єкт контролю, складний технічний об’єкт

Анотація

Наявність ефективної системи діагностування є необхідною умовою безвідмовного функціонування будь якої технічної системи. Однак, слід зауважити, що вартість розробки та обслуговування таких систем не дозволяє створювати їх в масовій кількості. В роботі запропоновано варіант побудови та алгоритм функціонування автоматизованої системи розв’язання задач технічного діагностування складних технічних об’єктів. Запропонована в роботі структура системи контролю здатна забезпечити виконання всіх задач технічного діагностування - контроля технічного стану, локалізації несправності, прогнозування технічного стану об’єкту контролю. Використання в складі системи контролю обчислювальних засобів дає змогу отримати уніфікований пристрій зі змінною структурою як апаратної так і програмної складової. Досягнута, таким чином універсальність та гнучкість автоматизованої системи діагностування як приладу з програмним керуванням, забезпечує йому широке використання у системах технічної діагностики та контролю складних об’єктів.

Посилання

Постановка задачі синтезу автономної автоматизованої системи діагностування мережі однотипних програмно-апаратних засобів. В.В. Кузавков, П.В. Хусаінов, Г.І. Гайдур. – Сучасний захист інформації, 2017. – С. 61-67

Грицык В. В. Распараллеливание алгоритмов обработки информации в системах реального времени / В.В. Грицык. – К: Наукова думка, 1991. – 216 с.

Брайсон А. Прикладная теория оптимального управления. Оптимизация, оценка и управление / А. Брайсон, Хо Ю-Ши. – М: Мир, 1992. – 130 с.

Банди Б. Методы оптимизации. Вводный курс. Изд. 2-е / Б. Банди. – М: Радио и связь, 1998. – 138 с.

Поспелов Д. А. Ситуационное управление: теория и практика / Д. А. Поспелов. – М: Наука, 1986. – 326 с.

Эйкхофф П. Основы идентификации систем управления / П. Эйкхофф. – М: Мир, 1985. – 206с.

Сейдж Э. Теория оценивания и ее применение в связи и управлении. Изд. 3-е доп. / Э. Сейдж, Дж. Мелс. – М: Связь, 2006. – 186 с.

Белецкий В. Н. Многопроцессорные и асинхронные структуры с организацией параллельных вычислений. Изд. 2-е В. / Н. Белецкий – К: Наукова думка, 1998. – 206 с.

Обґрунтування вибору показників оцінки ефективності функціонування автоматизованої системи контролю / В. Кузавков, О. Янковський, Ю. Болотюк // Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. Розділ: Військова кібернетика та системний аналіз. Том 44, №2. – 2022. – С. 21- 27.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-02-24

Як цитувати

Кузавков, В., Хорошко, В., & Янковський, О. (2023). ТЕХНІЧНА ДІАГНОСТИКА СКЛАДНИХ ТЕХНІЧНИХ ОБ’ЄКТІВ. Захист інформації, 24(3), 115–120. https://doi.org/10.18372/2410-7840.24.17186

Номер

Том 24 № 3 (2022): Захист інформації

Розділ

Статті

Ліцензія

Науковий журнал дотримується принципів відкритого доступу (Open Access) та забезпечує вільний, негайний і постійний доступ до всіх опублікованих матеріалів без фінансових, технічних або юридичних обмежень для читачів.

Усі статті публікуються у відкритому доступі відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0).

Авторські права

Автори, які публікують свої роботи в журналі:

  • зберігають за собою авторські права на свої публікації;

  • надають журналу право на перше опублікування статті;

  • погоджуються на поширення матеріалів за ліцензією CC BY 4.0;

  • мають право повторно використовувати, архівувати та поширювати свої роботи (у тому числі в інституційних та тематичних репозитаріях) за умови посилання на первинну публікацію в журналі.