Проблематика побудови концепції «Розумного міста»

Автор(и)

  • Іван Романович Опірський Національний університет "Львівська політехніка"
  • Олег Юрійович Тютіков Національний університет "Львівська політехніка"

DOI:

https://doi.org/10.18372/2410-7840.22.14657

Ключові слова:

«розумне місто», smart city, штучний інтелект, кібератака, IoT, безпека, конфіденційність

Анотація

Використання штучного інтелекту дозволяє максимально автоматизувати усі процеси, які керують системами розумного міста. Використання такої системи виключає можливість несанкціонованого доступу до даних системи розумного міста через найуразливішу точку - людський фактор. Для побудови систем розумного міста, захисту даних та збереження конфіденційності необхідно розробити засоби захисту від витоку інформації. Існує ряд проблем та загроз, зокрема одні із них,  це - кібератаки, атаки, які спроможні заблокувати рух машин перемиканням світлофору, перехопити сигнал приватних та публічних камер, комутаційних мереж таких як Wi-Fi, 4G/5G, RFID, GSM та інші, перекрити доступ подачі води, газу та електроенергії жилим будинкам. Проте, системи розумного міста дозволяють підвищити рівень логістики шляхом встановлення датчиків на дорогах, безпеки, встановлюючи камери відеонагляду в громадському транспорті, захист кожної покупки або обміну, економії ресурсів води, газу, електроенергії та захищеності у місті. Також це стосується і загального «розумного» розвитку людини, яка буде володіти електронними навичками. У цій статті розкрито проблематику створення такої системи розумного міста, представлено основні загрози з точки зору побудови систем «розумного міста». Наведено переваги та недоліки таких систем. Наведено основні концепції з побудови нових систем «розумного міста», зокрема місце штучного інтелекту у них.

 

Біографії авторів

Іван Романович Опірський, Національний університет "Львівська політехніка"

д.т.н., доц., професор кафедри захисту інформації Національного університету «Львівська політехніка».

Олег Юрійович Тютіков, Національний університет "Львівська політехніка"

студент кафедри захисту інформації Національного університету «Львівська політехніка».

Посилання

M. Batty, "Geocomputation. Environment and Planning B", Urban Analytics and City Science, 44(4):pp. 595-597, 2017.

New York City. [Електронний доступ]. Режим дос-тупу: https:// www.gigabitmagazine.com/ big-data/ top-10-smart-cities-world.

Основні складові розумного міста. [Електронний дос-туп]. Режим доступу: https://www.smartcitiesworld.net/ special-reports/pain-points-politics-and-the-future-of-transport.

Проблематика безпеки та конфіденційності. [Елект-ронний доступ]. Режим доступу: https:// media.iese.edu/research/pdfs/ST-0471-E.pdf.

Загрози для розумного міста. [Електронний доступ]. Режим доступу: https://www.rambus.com/iot/ smart-cities/.

Штучний інтелект в розумних містах. [Електронний доступ]. Режим доступу: https://medium.com/ neuromation-blog/ai-in-smart-cities-dfe2fa7d2829.

O. Milov, A. Voitko, I. Husarova, O. Domaskin, Y. Ivanchenko, I. Ivanchenko, O. Korol, H. Kots, I. Opirskyy, O. Fraze-Frazenko, "Development of methodology for modeling the interaction of antagonistic agents in cybersecurity systems", Eastern-european journal of enterprise technologies. Information and controlling system, Vol 2, No. 9(98), pp. 56-66, 2019. DOI: https:// doi.org/ 10.15587/ 1729-4061.2019. 164730.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-07-01

Як цитувати

Опірський, І. Р., & Тютіков, О. Ю. (2020). Проблематика побудови концепції «Розумного міста». Захист інформації, 22(2), 114–119. https://doi.org/10.18372/2410-7840.22.14657

Номер

Том 22 № 2 (2020)

Розділ

Статті

Ліцензія

Науковий журнал дотримується принципів відкритого доступу (Open Access) та забезпечує вільний, негайний і постійний доступ до всіх опублікованих матеріалів без фінансових, технічних або юридичних обмежень для читачів.

Усі статті публікуються у відкритому доступі відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0).

Авторські права

Автори, які публікують свої роботи в журналі:

  • зберігають за собою авторські права на свої публікації;

  • надають журналу право на перше опублікування статті;

  • погоджуються на поширення матеріалів за ліцензією CC BY 4.0;

  • мають право повторно використовувати, архівувати та поширювати свої роботи (у тому числі в інституційних та тематичних репозитаріях) за умови посилання на первинну публікацію в журналі.