Генерування випадкових чисел штатними засобами хостів мережі Інтернет
DOI:
https://doi.org/10.18372/2410-7840.18.11085Ключові слова:
Інтернет-голосування, клієнтський хост, технічний захист інформації, генерування випадкових чисел, нестабільність кварцових резонаторів, потік запитів із Інтернет, самоподібний процесАнотація
У системах опитування або голосування через мережу Інтернет з метою забезпечення умов для вільного висловлювання думки опитуваних необхідно збереження таємниці голосів. Для цього використовують криптографічний захист інформації, який потребує генерування випадкових чисел. Вкрай бажано, щоб ці числа були дійсно, а не псевдовипадковими. Генератори дійсно випадкових чисел (ГВЧ), що використовують у складі підсистем захисту серверних частин систем голосування, мають відповідати ряду критеріїв, зокрема вимогам НД ТЗІ, оскільки домени безпеки серверного обладнання систем голосування в багатьох випадках мають бути сертифікованими відповідним уповноваженим органом. У той же час вимога щодо обов’язкової сертифікації за критеріями ТЗІ клієнтського обладнання систем голосування, як правило, не висувається, оскільки бажано, щоб виборець мав можливість здійснювати акти волевиявлення за допомогою виключно штатних засобів будь-якого хоста. Саме можливість голосування з будь-якого хоста без будь-яких спеціальних зусиль та засобів є найбільш привабливою властивістю систем дистанційного голосування. У даній роботі пропонується механізм отримання дійсно (не псевдо) випадкових чисел на будь-яких клієнтських вузлах мережі Інтернет без додаткових програмних засобів або фізичних пристроїв. Для цього пропонується скористатися випадковим характером нестабільності частот двох кварцових резонаторів (таймерного та тактового), що входять до складу будь-якого комп’ютера, та випадковим характером потоку запитів, що надходять на порти цього комп’ютера із мережі Інтернет. Проведено експериментальні дослідження запропонованого механізму. Теоретично доведена неможливість передбачати отримані числа в заданих умовах використання, що свідчить про недоцільність будь-яких спроб їх розкриття за допомогою крипто аналізуПосилання
Schneier B. What's Wrong With Electronic Voting Ma-chines? https://www.schneier.com/essays/ archives/2004/11/whats_wrong_with_ele.html
Вишняков В.М., Пригара М.П., Воронін О.В. Відк-рита система таємного голосування // Управління розвитком складних систем. Збірник наукових праць. – 2014. – Вип. 20. – С. 110 -115. http://urss.knuba.edu.ua/files/zbirnyk-20/ 22.pdf
Сушко С.О., Кузнєцов Г.В., Корабльов А.В. Мате-матичні основи крипто аналізу. Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2010. - 465 с.
Intel Digital Random Number Generator (DRNG): Software Implementation Guide, Revision 1.1. Intel Corporation. http://www. webcitation.org/6GhG1P7iR
Ghaderi M. On the Relevance of Self-Similarity in Network Traffic Prediction, 2003. http://www.cs.uwaterloo.ca/cs-archive/CS-2003/28/ TR-CS-2003-28.pdf
Муранов О.С. Дослідження можливостей прогно-зування самоподібного трафіка у пакетних мережах // Моделювання та інформаційні технології: Збір-ник наукових праць Інституту проблем моделю-вання в енергетиці ім. Г.Є.Пухова. – Київ: ІПМЕ ім. Г.Є.Пухова НАН України, 2007. - № 44. – С. 98-106.
Alomar Mhamad. Influence of traffic prognostic mechanism on quality of adaptive control of switchboard / Alomar Mhamad, Saleh Alomar, Atef Obeidat // International Journal of Engineering Science (IJES). Bethesda (USA), 2014. – Vol. 7, no. 33. – Pp. 1763-1776. (http://www.scirp.org/journal/eng) http://dx.doi.org/10.12988/ces.2014.4797.
Городецкий А. Я. Информатика. Фрактальные процессы в компьютерных сетях / А. Городецкий, В. Забровский. – Санкт-Петербург : Изд-во СПб ГТУ, 2000. – 96 с.
Мячин М.Л. Миф о значимости коэффициента корреляции https://sites.google.com/site/ltwood/ projects/stataddons/corrmyth
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Науковий журнал дотримується принципів відкритого доступу (Open Access) та забезпечує вільний, негайний і постійний доступ до всіх опублікованих матеріалів без фінансових, технічних або юридичних обмежень для читачів.
Усі статті публікуються у відкритому доступі відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0).
Авторські права
Автори, які публікують свої роботи в журналі:
-
зберігають за собою авторські права на свої публікації;
-
надають журналу право на перше опублікування статті;
-
погоджуються на поширення матеріалів за ліцензією CC BY 4.0;
-
мають право повторно використовувати, архівувати та поширювати свої роботи (у тому числі в інституційних та тематичних репозитаріях) за умови посилання на первинну публікацію в журналі.




