МОДЕЛЬ ПРОЦЕДУРИ РОЗПІЗНАВАННЯ ОСОБИ ЗА ЗОБРАЖЕННЯМ ОБЛИЧЧЯ ТА РАЙДУЖНОЮ ОБОЛОНКОЮ ОКА ПРИ БІОМЕТРИЧНІЙ АВТЕНТИФІКАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ ОБ’ЄКТІВ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ З ЗАСТОСУВАННЯМ НЕЙРОМЕРЕЖЕВИХ ЗАСОБІВ

Анотація

Виклики сьогодення визначають необхідність вдосконалення засобів біометричної автентифікації персоналу об’єктів критичної інфраструктури. Поширені засоби біометричної автентифікації, що як правило базуються на використанні нейромережевих технологій аналізу зображення обличчя, в багатьох випадках не достатньо адаптовані до умов розпізнавання під час виконання персоналом своїх функціональних обов’язків, що характеризуються впливом різноманітних завад при відеореєстрації та підвищенням ймовірності атак за допомогою муляжів. Ще один перспективний напрямок вдосконалення визначається доступністю сучасних засобів відеореєстрації, які забезпечують додаткову можливість розпізнавання особи за райдужною оболонкою ока та можливість розпізнавання емоцій, що дозволяє оцінити психоемоційний стан представників персоналу. Показано, що першим етапом вдосконалення нейромережевих засобів біометричної автентифікації є розробка формалізованого опису процедури розпізнавання, яка  враховує перспективні напрямки вдосконалення. Запропоновано  відповідну модель, що забезпечує формалізований опис і критерії оцінки ефективності кожної із операцій та процедури розпізнавання в цілому.  При цьому вперше обґрунтовано перелік критеріїв оцінки якості попередньої обробки зображень, що підлягають нейромережевому аналізу в системі біометричної автентифікації та вперше запропоновано підходи до визначення параметрів завад та розпізнавання атак за допомогою муляжів. Підхід до визначення параметрів завад передбачає співставлення параметрів завад з місцезнаходженням та кількістю ключових і контрольних обличчя, які вони перекривають. Розпізнавання атак пропонується реалізовувати на основі аналізу динаміки базових емоцій, динаміки параметрів руху очей та навколишнього середовища. Результати цього дослідження є важливими в контексті розробки ефективних засобів біометричної автентифікації, оскільки забезпечують формалізований опис вимог до функціональних можливостей основних складових цієї процедури розпізнавання особи та емоцій персоналу  об’єктів критичної інфраструктури.