Порівняння архітектур інформаційної безпеки

Автор(и)

  • Михайло Володимирович Коломицев НТУУ «КПІ»
  • Світлана Олександрівна Носок НТУУ «КПІ»
  • Роман Олександрович Тоцький НТУУ «КПІ»

DOI:

https://doi.org/10.18372/2410-7840.22.14663

Ключові слова:

інформаційна безпека, архітектура, атрибути порівняння, підприємство, бізнес-цілі, модель

Анотація

Архітектура інформаційної безпеки допомагає зіставити поточний стан забезпечення безпеки з бажаним і визначити, як його досягти оптимальним чином. Архітектура інформаційної безпеки особливо важлива в нестабільній економічній ситуації, коли грошей на все, що «хочеться», вже немає, і всі проекти повинні бути пов'язані з виживанням бізнесу в умовах кризи. Тільки чітко вибудувана архітектура дозволяє не збитися зі шляху і досягти поставлених цілей. Реалізація архітектури інформаційної безпеки часто є складним процесом на підприємствах. Традиційно архітектура інформаційної безпеки складається з деяких превентивних, детективних і коригувальних елементів управління, які застосовуються для захисту інфраструктури підприємства і додатків. Деякі підприємства працюють краще з архітектурою інформаційної безпеки, додаючи директивні елементи управління, включаючи політики і процедури. Багато фахівців з інформаційної безпеки з традиційним мисленням розглядають архітектуру безпеки як ніщо інше, як наявність політик безпеки, елементів управління, технічних інструментів і моніторингу. Сьогоднішні фактори ризику і загрози не є такими ж іне такими простими, якими вони були раніше. Нові технології, що з'являються і можливості, наприклад, «Інтернет речей», сильно змінюють те, як працюють компанії, які їхні цілі і бачення. Всім фахівцям з безпеки важливо розуміти бізнес-цілі і намагатися їх підтримувати, впроваджуючи належні засоби контролю, які можуть бути просто аргументовані для зацікавлених сторін і пов'язані з бізнес-ризиками. Для цього використовують поняття архітектури інформаційної безпеки. У статті будуть проаналізовані наступні архітектури безпеки, які можуть допомогти досягти такої мети: SABSA. Sherwood Applied Business Security Architecture (SABSA); O-ESA. Відкрита архітектура безпекипідприємства (O-ESA); OSA. Відкрита архітектура безпеки (OSA).

Біографії авторів

Михайло Володимирович Коломицев, НТУУ «КПІ»

кандидат технічних наук, доцент Фізико-технічного інституту НТУУ «КПІ».

Світлана Олександрівна Носок, НТУУ «КПІ»

кандидат технічних наук, доцент Фізико-технічного інституту НТУУ «КПІ»

Роман Олександрович Тоцький, НТУУ «КПІ»

студент Фізико-технічного інституту НТУУ «КПІ».

Посилання

FIPS, "Standards for Security Categorization of Federal Information and Information Systems", FIPS PUB 199.

J. Sherwood, A. Clark, D. Lynas, "Enterprise Security Architecture, A business-driven approach".

Open Enterprise Security Architecture (O-ESA), "A Framework and Template for PolicyDriven Security", [Electronic resource]. Online access: https:// publications.opengroup.org/g112.

OSA, [Electronic resource]. Online access: http:// www.opensecurityarchitecture.org.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-03-31

Як цитувати

Коломицев, М. В., Носок, С. О., & Тоцький, Р. О. (2020). Порівняння архітектур інформаційної безпеки. Захист інформації, 22(1), 43–50. https://doi.org/10.18372/2410-7840.22.14663

Номер

Том 22 № 1 (2020)

Розділ

Статті

Ліцензія

Науковий журнал дотримується принципів відкритого доступу (Open Access) та забезпечує вільний, негайний і постійний доступ до всіх опублікованих матеріалів без фінансових, технічних або юридичних обмежень для читачів.

Усі статті публікуються у відкритому доступі відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0).

Авторські права

Автори, які публікують свої роботи в журналі:

  • зберігають за собою авторські права на свої публікації;

  • надають журналу право на перше опублікування статті;

  • погоджуються на поширення матеріалів за ліцензією CC BY 4.0;

  • мають право повторно використовувати, архівувати та поширювати свої роботи (у тому числі в інституційних та тематичних репозитаріях) за умови посилання на первинну публікацію в журналі.