ОЦІНКА ТЕХНІЧНОГО ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ, ЩО ПРОЕКТУЄТЬСЯ ТА ПРАЦЮЄ, ЗА ДОПОМОГОЮ МАТЕМАТИЧНОЇ МОДЕЛІ РЕАЛЬНОГО ФІЗИЧНОГО ПРОЦЕСУ ЗЛАМУ ЗАХИСТУ

Борис Журиленко

doi:10.18372/2410-7840.23.16769

ВІДКЛИКАНО: ОЦІНКА ТЕХНІЧНОГО ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ, ЩО ПРОЕКТУЄТЬСЯ ТА ПРАЦЮЄ, ЗА ДОПОМОГОЮ МАТЕМАТИЧНОЇ МОДЕЛІ РЕАЛЬНОГО ФІЗИЧНОГО ПРОЦЕСУ ЗЛАМУ ЗАХИСТУ

Автор(и)

Борис Журиленко кафедра автоматизації та енергоменеджменту Національного авіаційного університету https://orcid.org/0000-0003-2980-5630

DOI:

https://doi.org/10.18372/2410-7840.23.16769

Ключові слова:

technical information security, технічний захист інформації, розподіл ймовірності зламу, математична модель реального фізичного процесу зламу захисту, розподіл Пуассона, розподіл ймовірності можливого зламу, реальний процес зламу, лінія напряму зламу

Анотація

ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ВІДКЛИКАННЯ СТАТТІ

Цю статтю було відкликано редакційною колегією відповідно до Політики журналу щодо відкликання статей.

Причина відкликання: публікація не відповідає чинним вимогам законодавства України щодо мови наукових публікацій.

Відкликання не пов'язане з плагіатом, неправомірними дослідницькими діями, фабрикуванням, фальсифікацією результатів чи іншими порушеннями академічної доброчесності.

Редакційна колегія журналу «Захист інформації»

У даній роботі показана можливість оцінки проектованого та працюючого технічного захисту інформації (ТЗІ) за допомогою математичної моделі реального фізичного процесу зламу захисту за експериментально отриманими спробами та часом цих спроб зламу. Оцінка багаторівневого працюючого технічного захисту інформації здійснюється через еквівалентний їй однорівневий захист, який може порівнюватися з еквівалентним проектованим багаторівневим захистом і визначати його ефективність. Для отримання всіх параметрів ефективної однорівневої математичної моделі реального процесу зламу ТЗІ необхідно, як мінімум, три реальні спроби та їх час зламу захисту. Зазвичай захист після зламу не використовується, але параметри зламу стають відомими. Якщо отримати дані трьох спроб зламу ТЗІ з однаковими параметрами захисту інформації, то можна обчислити всі необхідні параметри еквівалентного однорівневого захисту, що визначаються математичною моделлю реального фізичного процесу зламу. Оскільки, у відкритій пресі, немає експериментальних результатів дослідження процесу зламу технічних захистів, то для визначення параметрів досліджуваної ТЗІ скористалися наступною моделлю. Виконали розрахунок ймовірності зламу з відомими вихідними параметрами зламу та побудували однорівневий захист, з нього визначили три спроби та їх час зламу, напрямок процесу зламу, інтенсивність спроб зламу та інші дані, які можуть бути визначені з реального процесу зламу. За допомогою цих даних було вирішено обернене завдання і були отримані всі невідомі параметри досліджуваної ТЗІ, з досить високою точністю, що збігаються з вихідними даними, закладеними в моделі при проектуванні захисту.

##submission.downloads##

PDF ВІДКЛИКАНО

Опубліковано

2022-08-01

Як цитувати

Журиленко, Б. (2022). ВІДКЛИКАНО: ОЦІНКА ТЕХНІЧНОГО ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ, ЩО ПРОЕКТУЄТЬСЯ ТА ПРАЦЮЄ, ЗА ДОПОМОГОЮ МАТЕМАТИЧНОЇ МОДЕЛІ РЕАЛЬНОГО ФІЗИЧНОГО ПРОЦЕСУ ЗЛАМУ ЗАХИСТУ. Захист інформації, 23(4). https://doi.org/10.18372/2410-7840.23.16769

Завантажити посилання

Номер

Том 23 № 4 (2021): Захист інформації

Розділ

Статті

Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Науковий журнал дотримується принципів відкритого доступу (Open Access) та забезпечує вільний, негайний і постійний доступ до всіх опублікованих матеріалів без фінансових, технічних або юридичних обмежень для читачів.

Усі статті публікуються у відкритому доступі відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0).

Авторські права

Автори, які публікують свої роботи в журналі:

зберігають за собою авторські права на свої публікації;
надають журналу право на перше опублікування статті;
погоджуються на поширення матеріалів за ліцензією CC BY 4.0;
мають право повторно використовувати, архівувати та поширювати свої роботи (у тому числі в інституційних та тематичних репозитаріях) за умови посилання на первинну публікацію в журналі.