ВПЛИВ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ НА ВИБІР СТРАТЕГІЇ ПОВЕДІНКИ У КОНФЛІКТІ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2411-264X.26.20183Ключові слова:
емоційне вигорання, конфлікт, стратегії поведінки у конфлікті, юнацький вікАнотація
У статті представлені результати емпіричного дослідження емоційного вигорання як чинника вибору стратегії поведінки у конфлікті в юнацькому віці. Метою дослідження було визначити зв’язок емоційного вигорання зі стратегіями поведінки у конфлікті.
Для дослідження заявленої проблеми були застосовані такі методики: методика В. Бойка «Діагностика емоційного вигорання», опитувальник Томаса-Кілмана «Типи поведінки у конфлікті», авторська анкета «Визначення самосприйняття людини у конфлікті», методи математичної статистики: коефіцієнт кореляції Пірсона.
Результати. Згідно з результатами, отриманими за методикою К. Томаса, найчастіше респонденти обирали стратегію суперництва (30%). По 20% опитаних надали перевагу співпраці та пристосуванню, тоді як стратегії уникнення та компромісу були менш поширеними – по 15%.
Результати опитування за методикою «Діагностика рівня емоційного вигорання» В. Бойка показали, що у 32,5% учасників виявлено вже сформований синдром емоційного вигорання, у 47,5% респондентів зафіксовано стадію формування синдрому, тоді як у 20% не виявлено жодних його ознак.
Висновки. Дослідження виявило зв’язок між емоційним вигоранням і вибором стратегії поведінки у конфлікті. Встановлено, що стратегія суперництва має сильну позитивну кореляцію з напруженням (0,603) і виснаженням (0,558), тоді як співпраця – негативну (–0,220 і –0,105 відповідно), що свідчить про зниження схильності до співпраці зі зростанням стресу. Уникнення також пов’язане з високими рівнями напруження (0,512) та виснаження (0,466), як і компроміс – із помірними значеннями (0,365 і 0,489). Стратегія пристосування слабо корелює з напруженням (–0,145), але має зв’язок із резистентністю (0,402), яка сприяє внутрішньому опору та пригніченню особистих потреб, що поглиблює емоційне виснаження (–0,320).
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Науковий журнал дотримується принципів відкритого доступу (Open Access) та забезпечує вільний, негайний і постійний доступ до всіх опублікованих матеріалів без фінансових, технічних або юридичних обмежень для читачів.
Усі статті публікуються у відкритому доступі відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0).
Авторські права
Автори, які публікують свої роботи в журналі:
-
зберігають за собою авторські права на свої публікації;
-
надають журналу право на перше опублікування статті;
-
погоджуються на поширення матеріалів за ліцензією CC BY 4.0;
-
мають право повторно використовувати, архівувати та поширювати свої роботи (у тому числі в інституційних та тематичних репозитаріях) за умови посилання на первинну публікацію в журналі.




