ПЕДАГОГІЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАГІСТРІВ ГУМАНІТАРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2411-264X.21.17076Ключові слова:
гуманітарні спеціальності; магістри; педагогічне моделювання; професійна компетентністьАнотація
Зміст статті окреслює теоретичну та практичну значущість педагогічного моделювання як ефективного інструменту на шляху до формування професійної компетентності магістрів гуманітарних спеціальностей. Окреслено необхідність імплементації у вітчизняну освітню підготовку Західних стандартів з метою євроінтеграційних перспектив проукраїнського розвитку.
Метою дослідження є окреслення значущості впливу інструментарію педагогічного моделювання на підвищення ефективності процесу формування професійної компетентності магістрів гуманітарних спеціальностей.
Дослідницьку мету націлено на необхідність теоретичної репрезентації значущості впливу на досліджуване цілої низки зовнішніх та внутрішніх факторів, що досить ефективно можна дослідити з допомогою залучення методу педагогічного моделювання.
Унаочнено основні характеристики педагогічного моделювання, що посприяло розкриттю значущості впливу інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ) на полегшення сприйняття суб’єктами пізнання навчального матеріалу.
Окреслено алгоритм феноменологічного формування крізь призму дворівневих елементів, репрезентованх у розрізі імплементованої моделі.
Процедура дослідження засновувалася на поєднанні наукових методів аналізу та синтезу, індукції і дедукції, систематизації та узагальнення. З допомогою залучення такого методологічного інструментарію вдалося здійснити теоретичну репродукцію досліджуваного крізь призму обґрунтування значущості основних етапів реалізації педагогічного моделювання.
Результатом дослідження стало розмежування когнітивного, рефлексивного, діяльнісного та мотиваційного структурного компонентів професійної компетентності, шляхом обґрунтування значущості кожного з них на рівні феноменологічного формування.
У висновках проблематизовано значущість педагогічного моделювання, актуалізуючого розкриття теоретичного та прикладного аспектів дослідження, що сприяє відтворенню феноменологічної цілісності крізь призму єдності взаємозв’язків кожного елементу заявленої дослідженням системи. Підсумовано, що на ефективність педагогічного моделювання суттєвим чином впливає продуктивність предметної рефлексії, націленої на досягнення вихідних результатів дослідження.
Посилання
Lynch, K., Hill, H.C., Gonzalez, K.E., & Pollard, C. (2019). Strengthening the research base that informs STEM instructional improvement efforts: A meta-analysis. Educational Evaluation and Policy Analysis, 41 (3), 260-293. doi:org/10.3102/0162373719849044
Martin Karlberg & Christopher Bezzina (2020). The professional development needs of beginning and experienced teachers in four municipalities in Sweden. Professional Development in Education, 33 (6), 1-18. doi: 10.1080/19415257.2020.1712451
Orsolya Kálmán, Päivi Tynjälä & Terhi Skaniakos (2020). Patterns of university teachers’ approaches to teaching, professional development and perceived departmental cultures. Teaching in Higher Education, 25(5), 595-614, doi: 10.1080/13562517.2019.1586667.
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Науковий журнал дотримується принципів відкритого доступу (Open Access) та забезпечує вільний, негайний і постійний доступ до всіх опублікованих матеріалів без фінансових, технічних або юридичних обмежень для читачів.
Усі статті публікуються у відкритому доступі відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0).
Авторські права
Автори, які публікують свої роботи в журналі:
-
зберігають за собою авторські права на свої публікації;
-
надають журналу право на перше опублікування статті;
-
погоджуються на поширення матеріалів за ліцензією CC BY 4.0;
-
мають право повторно використовувати, архівувати та поширювати свої роботи (у тому числі в інституційних та тематичних репозитаріях) за умови посилання на первинну публікацію в журналі.




