ВІЙНА ЯК ЕКЗИСТЕНЦІЙНИЙ ВИКЛИК І ПРИСКОРЮВАЧ ПОСТГУМАНІСТИЧНОГО ПОВОРОТУ В СУЧАСНІЙ КУЛЬТУРІ

Анотація

Анотація. Статтю присвячено дослідженню війни як радикальної події, що трансформує соціальне буття та екзистенційний досвід людини й водночас виступає чинником постгуманістичних зрушень у сучасній культурі. У роботі аналізується трансформація людської субʼєктності в умовах граничних ситуацій, які змушують індивіда виходити за межі буденного досвіду в пошуках автентичних сенсів. Розглядається процес розмивання меж між природним та технологічним під впливом сучасної цифрової війни, що веде до формування мережевої структури соціальної реальності. Особливу увагу приділено переосмисленню соціальної відповідальності як практичного інструменту збереження моральних орієнтирів та протидії деструктивним впливам інформаційної агресії. Методологічну основу дослідження становить поєднання екзистенційно-феноменологічного підходу та критичного постгуманізму. Наукова новизна полягає у концептуалізації війни як специфічного прискорювача постгуманістичного переходу, що відбувається не в умовах технологічного благополуччя, а в «сірих зонах» реального збройного конфлікту, де межа між людиною, її смартфоном та засобом ураження стає майже ефемерною. Обґрунтовано, що постгуманізм в умовах воєнного конфлікту виступає не відмовою від людяності, а її посиленням завдяки усвідомленню взаємозалежності всіх форм життя.