АЕРОКОСМІЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ: КІНЕСТЕТИЧНИЙ СПОСІБ ВЗАЄМОДІЇ ЛЮДИНИ В КОНЦЕПЦІЇ HOMO AEROSPASE
DOI:
https://doi.org/10.18372/2412-2157.1.21233Ключові слова:
Homo Aerospace, аерокосмічне моделювання, філософська антропологія, кінестетика, тілесність, взаємодія людини і техніки, філософія техніки, аерокосмічна інженеріяАнотація
Вступ. Аерокосмічне моделювання потребує філософсько-антропологічного осмислення не лише як інженерна процедура, а як особлива форма взаємодії людини з технічним середовищем у межах концепції Homo Aerospace. Актуальність дослідження зумовлена недостатньою розробленістю тілесно-кінетичного виміру моделювання в сучасній філософії техніки та аерокосмічної інженерії. Мета і завдання. Метою статті є інтерпретація аерокосмічного моделювання як кінестетично опосередкованої практики, у межах якої формується тілесно-технічна суб’єктність людини. Завдання полягають у визначенні філософсько-антропологічного змісту моделювання, розкритті його кінестетичного характеру та виокремленні основних вимірів його функціонування. Методологія дослідження. Методологічну основу становлять філософсько-антропологічний, онтологічний і культурно-комунікативний підходи, а також методи концептуальної інтерпретації, порівняльного аналізу та теоретичного узагальнення. Результати. Обґрунтовано, що аерокосмічне моделювання виконує не лише технічну й пізнавальну функції, а й постає як форма тілесно залученої взаємодії з технічною реальністю. Виокремлено три аналітичні виміри моделювання: онтологічно-когнітивний, тілесно-екзистенційний і культурно-комунікативний. Обговорення. Показано, що порівняно з підходами, які розглядають моделювання переважно як репрезентацію або інструмент технічного проєктування, запропонована інтерпретація акцентує його роль у формуванні тілесного досвіду, просторової орієнтації та антропологічної передадаптації до аерокосмічного середовища. Висновки. Аерокосмічне моделювання може бути розглянуте як кінестетично опосередкована практика взаємодії людини з технічним середовищем, що сприяє формуванню Homo Aerospace як типу тілесно-технічної суб’єктності.
Посилання
References
Bodriiar, Zhan. 2004. Symuliakry i symuliatsiia [Simulacra and Simulation]. Translated by Volodymyr Khovkhun. Kyiv: Osnovy.
Chyzhska, Tetiana H. 2012. “Urakhuvannia typiv spryiniattia uchniv humanitarnykh klasiv dlia modernizatsii metodyky navchannia fizyky” [“Consideration of Perception Types of Humanities Students for Modernization of Physics Teaching Methods”]. Pedahohichni nauky [Pedagogical Sciences] 1 (62): 147–151.
Allen, B. D. 2021. Digital Twins and Living Models at NASA. Hampton, VA: NASA Langley Research Center. https://ntrs.nasa.gov/api/citations/20210023699/downloads/ASME%20Digital%20Twin%20Summit%20Keynote_final.pdf.
Archer, Simon N., C. S. Möller-Levet, M. A. Bonmati-Carrion, E. E. Lane, and D.-J. Dijk. 2024. “Extensive Dynamic Changes in the Human Transcriptome and Its Circadian Organization during Prolonged Bed Rest.” iScience 27 (3): Article 109331. https://doi.org/10.1016/j.isci.2024.109331.
Aristotle. 2001. Metaphysics. Translated by H. Lawson-Tancred. London: Penguin Classics.
Bacon, Francis. 2000. The New Organon. Cambridge: Cambridge University Press.
Bazaluk, Oleg. 2022. “Philosophy of the Cosmos for a Discursive ‘Thinking Through’ of the Chronology of the Universe.” Philosophy and Cosmology 28: 5–21. https://doi.org/10.29202/ phil-cosm/28/1.
Cartwright, Nancy. 1983. How the Laws of Physics Lie. Oxford: Oxford University Press.
Chambers, Joseph R. 2010. Modeling Flight: The Role of Dynamically Scaled Free-Flight Models in Support of NASA’s Aerospace Programs. NASA. https://ntrs.nasa.gov/api/citations/ 20110012492/downloads/20110012492.pdf.
Godfrey-Smith, Peter. 2003. Theory and Reality: An Introduction to the Philosophy of Science. Chicago: University of Chicago Press.
Hacking, Ian. 1983. Representing and Intervening: Introductory Topics in the Philosophy of Natural Science. Cambridge: Cambridge University Press.
Harari, Yuval Noah. 2017. Homo Deus: A Brief History of Tomorrow. London: Vintage.
Harshita, Acharya S., Shukla S., Khare M., and Sachdev A. 2023. “Neuroscience of Cognitive Adaptations in Space: A Review Article.” Journal of Clinical and Diagnostic Research 17 (7): YE01–YE04. https://doi.org/10.7860/JCDR/2023/59562. 18166.
Heidegger, Martin. 2008. Being and Time. Translated by J. Macquarrie and E. Robinson. New York: HarperCollins.
Johnson, Stephen B. 2021. “Philosophical Observations and Applications in Systems and Aerospace Engineering.” In Engineering and Philosophy: Philosophy of Engineering and Technology, edited by Z. Pirtle, D. Tomblin, and G. Madhavan, vol. 37. https://doi.org/10.1007/978-3-030-70099-7_4.
Midgley, Mary. 1992. Science as Salvation: A Modern Myth and Its Meaning. London: Routledge.
Plato. 2008. Timaeus. Translated by D. J. Zeyl. Indianapolis: Hackett Publishing Company.
Ryan, R., J. Blair, J. Townsend, and V. Verderaime. 1996. Working on the Boundaries: Philosophies and Practices of the Design Process. NASA Technical Paper No. 3642. National Aeronautics and Space Administration.
Simondon, Gilbert. 1989. Du mode d’existence des objets techniques. Paris: Aubier. https://monoskop.org/images/2/20/ Simondon_Gilbert_Du_mode_d_existence_des_objets_techniques_1989.pdf.
Taylor, A. 2013. “The Model Philosophy Used by Space Engineering Companies.” EE Times, January 7.
Ushno, Iryna. 2024. “Homo Aerospace: Philosophical Reflections on Humanity’s Future in Space.” Philosophy and Cosmology 33: 162–173. https://doi.org/10.29202/phil-cosm/33/7.
Ushno, Iryna. 2025a. “Technical Drawing as a Form of Visual-Graphic Communication of Engineering: Philosophical-Anthropological Aspect.” Doslidzhennia z istorii i filosofii nauky i tekhniky [Research in the History and Philosophy of Science and Technology] 34 (1): 3–14. https://doi.org/10.15421/272501.
Ushno, Iryna. 2025b. “Science Fiction: The Cultural Code of Aerospace Engineering.” Cogito 17 (2): 63–79.
van Fraassen, Bas C. 1970. An Introduction to the Philosophy of Time and Space. New York: Columbia University Press.
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Науковий журнал дотримується принципів відкритого доступу (Open Access) та забезпечує вільний, негайний і постійний доступ до всіх опублікованих матеріалів без фінансових, технічних або юридичних обмежень для читачів.
Усі статті публікуються у відкритому доступі відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0).
Авторські права
Автори, які публікують свої роботи в журналі:
-
зберігають за собою авторські права на свої публікації;
-
надають журналу право на перше опублікування статті;
-
погоджуються на поширення матеріалів за ліцензією CC BY 4.0;
-
мають право повторно використовувати, архівувати та поширювати свої роботи (у тому числі в інституційних та тематичних репозитаріях) за умови посилання на первинну публікацію в журналі.
