ПОЛІТИЧНА ЕПІСТЕМОЛОГІЯ НА МЕЖІ СТОЛІТЬ: КОМУНІКАТИВНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА УКРАЇНСЬКИЙ КОНТЕКСТ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18372/2412-2157.1.21231

Ключові слова:

політична епістемологія, епістемічна несправедливість, політична комунікація, постправда, комунікативний суверенітет, епістемічна втома, екзистенційна криза, керований хаос, неолібералізм

Анотація

У статті здійснено систематичну реконструкцію становлення політичної епістемології як філософської субдисципліни на межі ХХ–ХХІ століть. Методологічну основу дослідження становить поєднання нормативної, критико-аналітичної та постнормативної стратегій філософської рецепції комунікативних процесів. Виокремлено три генерації досліджень: перша (2000–2010) центрована навколо концепту епістемічної несправедливості (М. Фрікер); друга (2010–2020) – на інституційних умовах демократичного пізнання; третя (2020–донині) постає як «оборонна політична епістемологія», сформована під впливом інформаційних війн, кризи довіри та алгоритмічно опосередкованої комунікації. Обґрунтовано доцільність інтеграції політичної комунікації в епістемологічний аналіз. На матеріалі української філософської думки (концепти «епістемічної архітектури безпеки», «комунікативного суверенітету») продемонстровано потенціал так званих периферійних теоретичних підходів до збагачення глобальних дискусій. Окрему увагу приділено аналізу екзистенційної кризи комунікативних практик, феномену «керованого хаосу» як інструменту соціального конструювання, а також неоліберальному запереченню свободи в контексті демодернізаційних процесів. Сформульовано поняття «епістемічної втоми» як стану спільноти, що зазнає систематичного інформаційного й онтологічного тиску, внаслідок якого підривається не лише довіра до окремих джерел, а й мотивація до пізнавальної діяльності як такої.

Біографії авторів

Ганна Клешня, Державний університет "Київський авіаційний інститут"

кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри політології, соціології та філософії 

Сергій Орденов , Національна музична академія України

кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри гуманітарних дисциплін

Посилання

Список літератури

Орденов С. Неоліберальне заперечення свободи і демократії. Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія. 2021. № 1 (33). С. 58–64. DOI: https://doi.org/10.18372/2412-2157.33.15644.

Орденов С. Керований хаос як інструмент радикального соціального конструювання сучасності в контексті глобальних викликів. Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія. 2023. № 1 (37). С. 62–67. DOI: https://doi.org/10.18372/2412-2157.37.17577.

Почепцов Г. Сучасні інформаційні війни. Київ : Києво-Могилянська академія, 2015. 496 с.

Світова гібридна війна: український фронт / за заг. ред. В. П. Горбуліна. Київ : НІСД, 2017. 496 с.

Христокін Г., Верховцева І., Слюсар В. Класична, некласична і постнекласична раціональність: структурна кореляція і епістемічна вразливість в умовах кіберсуспільства. Вісник Київського авіаційного інституту. Серія: Філософія. Культурологія. 2026. Т. 42. № 2. С. 41–49. DOI: https://doi.org/10.18372/2412-2157.42.21000.

Христокін Г. В., Верховцева І. Г., Марутян Р. Р. Епістемічна архітектура безпеки: філософсько-методологічні засади дослідження інформаційної та когнітивної безпеки в умовах кіберсуспільства. Вісник Державного університету «Київський авіаційний інститут». Серія: Філософія. Культурологія. 2026. № 1 (43). (У друці).

Abysova M., Ordenov S. Methodological Strategies for the Philosophical Reception of Communication Processes in the Post-truth Era. Studia Warmińskie. 2025. Vol. 62. P. 53–66. DOI: https://doi.org/10.31648/sw.11970.

Benkler Y., Faris R., Roberts H. Network Propaganda: Manipulation, Disinformation, and Radicalization in American Politics. Oxford : Oxford University Press, 2018. 480 p. DOI: https://doi.org/10.1093/oso/9780190923624.001.0001.

Bennett W. L., Livingston S. The Disinformation Order: Disruptive Communication and the Decline of Democratic Institutions. European Journal of Communication. 2018. Vol. 33. No. 2. P. 122–139. DOI: https://doi.org/10.1177/ 0267323118760317.

Foucault M. Power/Knowledge: Selected Interviews and Other Writings, 1972–1977. New York : Pantheon Books, 1980. 270 p.

Fricker M. Epistemic Injustice: Power and the Ethics of Knowing. Oxford : Oxford University Press, 2007. 320 p. DOI: https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780198237907.001.0001.

Habermas J. The Theory of Communicative Action. Vol. 1 : Reason and the Rationalization of Society. Boston : Beacon Press, 1984. 512 p.

Habermas J. Between Facts and Norms: Contributions to a Discourse Theory of Law and Democracy. Cambridge, MA : MIT Press, 1998. 672 p.

Kellner D. Habermas and the Mutations of the Public Sphere. Philosophy and Social Criticism. 2024. Vol. 50. No. 1. P. 10–27. DOI: https://doi.org/10.1177/01914537231223845.

Lewandowsky S., Ecker U. K. H., Cook J. Beyond Misinformation: Understanding and Coping with the ‘Post-Truth’ Era. Journal of Applied Research in Memory and Cognition. 2017. Vol. 6. No. 4. P. 353–369. DOI: https://doi.org/10.1016/ j.jarmac.2017.07.008.

Longino H. E. Science as Social Knowledge: Values and Objectivity in Scientific Inquiry. Princeton : Princeton University Press, 1990. 280 p. DOI: https://doi.org/10.1515/9780691209753.

McIntyre L. Post-Truth. Cambridge, MA : MIT Press, 2018. 240 p.

Mitzen J. Ontological Security in World Politics: State Identity and the Security Dilemma. European Journal of International Relations. 2006. Vol. 12. No. 3. P. 341–370. DOI: https://doi.org/10.1177/1354066106067346.

O’Neill O. A Question of Trust: The BBC Reith Lectures 2002. Cambridge : Cambridge University Press, 2002. 110 p. DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9780511615511.

Ordenov S. S., Kleshnia H. M. Demodernization as a Hybrid Form of Modernization of Traditionalist Society in the Globalized World. Humanities & Social Sciences Reviews. 2019. Vol. 7. No. 4. P. 1241–1247. DOI: https://doi.org/10.18510/ HSSR.2019.74171.

Ordenov S., Novitska T. Evolution of Human Rights Amid the Postmodern Shift in Political Communication. Philosophy and Cosmology. 2025. Vol. 35. P. 195–206. DOI: https://doi.org/10.29202/phil-cosm/35/8.

Satta M. Epistemic Exhaustion and the Retention of Power. Hypatia. 2024. Vol. 39. No. 3. P. 510–529. DOI: https://doi.org/10.1017/hyp.2024.1.

Steele B. J. Ontological Security in International Relations: Self-Identity and the IR State. London : Routledge, 2008. 208 p. DOI: https://doi.org/10.4324/9780203013045.

References

Abysova, M., and S. Ordenov. “Methodological Strategies for the Philosophical Reception of Communication Processes in the Post-truth Era.” Studia Warmińskie 62 (2025): 53–66. https://doi.org/10.31648/sw.11970.

Benkler, Yochai, Robert Faris, and Hal Roberts. Network Propaganda: Manipulation, Disinformation, and Radicalization in American Politics. Oxford: Oxford University Press, 2018. https://doi.org/10.1093/oso/9780190923624.001.0001.

Bennett, W. Lance, and Steven Livingston. “The Disinformation Order: Disruptive Communication and the Decline of Democratic Institutions.” European Journal of Communication 33, no. 2 (2018): 122–139. https://doi.org/10.1177/ 0267323118760317.

Foucault, Michel. Power/Knowledge: Selected Interviews and Other Writings, 1972–1977. New York: Pantheon Books, 1980.

Fricker, Miranda. Epistemic Injustice: Power and the Ethics of Knowing. Oxford: Oxford University Press, 2007. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780198237907.001.0001.

Habermas, Jürgen. Between Facts and Norms: Contributions to a Discourse Theory of Law and Democracy. Cambridge, MA: MIT Press, 1998.

Habermas, Jürgen. The Theory of Communicative Action. Vol. 1, Reason and the Rationalization of Society. Boston: Beacon Press, 1984.

Kellner, Douglas. “Habermas and the Mutations of the Public Sphere.” Philosophy and Social Criticism 50, no. 1 (2024): 10–27. https://doi.org/10.1177/01914537231223845.

Lewandowsky, Stephan, Ullrich K. H. Ecker, and John Cook. “Beyond Misinformation: Understanding and Coping with the ‘Post-Truth’ Era.” Journal of Applied Research in Memory and Cognition 6, no. 4 (2017): 353–369. https://doi.org/10.1016/ j.jarmac.2017.07.008.

Longino, Helen E. Science as Social Knowledge: Values and Objectivity in Scientific Inquiry. Princeton: Princeton University Press, 1990. https://doi.org/10.1515/9780691209753.

McIntyre, Lee. Post-Truth. Cambridge, MA: MIT Press, 2018.

Mitzen, Jennifer. “Ontological Security in World Politics: State Identity and the Security Dilemma.” European Journal of International Relations 12, no. 3 (2006): 341–370. https://doi.org/10.1177/1354066106067346.

O’Neill, Onora. A Question of Trust: The BBC Reith Lectures 2002. Cambridge: Cambridge University Press, 2002. https://doi.org/10.1017/CBO9780511615511.

Ordenov, S. “Kerovanyi khaos yak instrument radykalnoho sotsialnoho konstruiuvannia suchasnosti v konteksti hlobalnykh vyklykiv.” Visnyk Natsionalnoho aviatsiinoho universytetu. Seriia: Filosofiia. Kulturolohiia, no. 1 (37) (2023): 62–67. https://doi.org/10.18372/2412-2157.37.17577.

Ordenov, S. “Neoliberalne zaperechennia svobody i demokratii.” Visnyk Natsionalnoho aviatsiinoho universytetu. Seriia: Filosofiia. Kulturolohiia, no. 1 (33) (2021): 58–64. https://doi.org/10.18372/2412-2157.33.15644.

Ordenov, S., and T. Novitska. “Evolution of Human Rights Amid the Postmodern Shift in Political Communication.” Philosophy and Cosmology 35 (2025): 195–206. https://doi.org/10.29202/phil-cosm/35/8.

Ordenov, S. S., and H. M. Kleshnia. “Demodernization as a Hybrid Form of Modernization of Traditionalist Society in the Globalized World.” Humanities & Social Sciences Reviews 7, no. 4 (2019): 1241–1247. https://doi.org/10.18510/ HSSR.2019. 74171.

Pocheptsov, Heorhii. Suchasni informatsiini viiny. Kyiv: Kyievo-Mohylianska akademiia, 2015.

Satta, M. “Epistemic Exhaustion and the Retention of Power.” Hypatia 39, no. 3 (2024): 510–529. https://doi.org/10.1017/hyp.2024.1.

Steele, Brent J. Ontological Security in International Relations: Self-Identity and the IR State. London: Routledge, 2008. https://doi.org/10.4324/9780203013045.

Svitova hibrydna viina: ukrainskyi front. Edited by V. P. Horbulin. Kyiv: NISD, 2017.

Khrystokin, H., I. Verkhovtseva, and V. Sliusar. “Klasychna, neklasychna i postneklasychna ratsionalnist: strukturna koreliatsiia i epistemichna vrazlyvist v umovakh kibersuspilstva.” Visnyk Kyivskoho aviatsiinoho instytutu. Seriia: Filosofiia. Kulturolohiia 42, no. 2 (2026): 41–49. https://doi.org/10.18372/ 2412-2157.42.21000.

Khrystokin, H. V., I. H. Verkhovtseva, and R. R. Marutian. “Epistemichna arkhitektura bezpeky: filosofsko-metodolohichni zasady doslidzhennia informatsiinoi ta kohnityvnoi bezpeky v umovakh kibersuspilstva.” Visnyk Derzhavnoho universytetu “Kyivskyi aviatsiinyi instytut”. Seriia: Filosofiia. Kulturolohiia, no. 1 (43) (2026). Forthcoming.

Downloads

Опубліковано

2026-05-27

Як цитувати

Клешня, Г., & Орденов , С. (2026). ПОЛІТИЧНА ЕПІСТЕМОЛОГІЯ НА МЕЖІ СТОЛІТЬ: КОМУНІКАТИВНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА УКРАЇНСЬКИЙ КОНТЕКСТ. Вісник Київського Авіаційного Інституту. Серія: Філософія. Культурологія, 1(43), 54–62. https://doi.org/10.18372/2412-2157.1.21231

Номер

Том 1 № 43 (2026): Вісник Державного університету "Київський авіаційний інститут". Серія : Філософія. Культурологія.

Розділ

Філософія

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Науковий журнал дотримується принципів відкритого доступу (Open Access) та забезпечує вільний, негайний і постійний доступ до всіх опублікованих матеріалів без фінансових, технічних або юридичних обмежень для читачів.

Усі статті публікуються у відкритому доступі відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0).

Авторські права

Автори, які публікують свої роботи в журналі:

  • зберігають за собою авторські права на свої публікації;

  • надають журналу право на перше опублікування статті;

  • погоджуються на поширення матеріалів за ліцензією CC BY 4.0;

  • мають право повторно використовувати, архівувати та поширювати свої роботи (у тому числі в інституційних та тематичних репозитаріях) за умови посилання на первинну публікацію в журналі.