АНТРОПОЛОГІЧНИЙ ВИМІР ВІРТУАЛЬНОЇ РЕАЛЬНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2412-2157.41.19851Ключові слова:
віртуальна реальність, доповнена реальність, віртуальність, інформаційно-комунікаційні технології, життєвий простір людини, імерсивні технологіїАнотація
В інформаційну епоху широке розповсюдження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій стає основою для створення світу віртуальної реальності VR («virtual reality»). У світі віртуальної реальності людині відкривається необмежений світ можливостей для формування нових моделей поведінки, спілкування, способу життя, відбувається витіснення традиційних моральних цінностей та формування нової етики інформаційної епохи. У життєвому просторі «virtual reality» людина постає як суб’єкт, що збирає, обробляє і перетворює інформацію відповідно до своїх потреб і, як творець, деміург, що забезпечує її існування та розвиток. Користувач інформаційно-комунікаційних технологій, занурюється у віртуальну реальність, творить її у її ж середовищі. Тобто людина творить віртуальну реальність, але створює її аж ніяк не довільно, не просто реалізує власні бажання, а за існуючими законами конструювання, закладеними в її світогляді. Отже, «virtual reality» залежить від індивідуальних особистісних характеристик користувача, особливостей його мислення і уяви, її не можна однозначно розглядати, як об’єктивну чи суб’єктивну реальність. Вона ніби перебуває у просторі між двома реальностями (суб’єктивною та об’єктивною) і отримує новий онтологічний і антропологічний вимір
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Науковий журнал дотримується принципів відкритого доступу (Open Access) та забезпечує вільний, негайний і постійний доступ до всіх опублікованих матеріалів без фінансових, технічних або юридичних обмежень для читачів.
Усі статті публікуються у відкритому доступі відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0).
Авторські права
Автори, які публікують свої роботи в журналі:
-
зберігають за собою авторські права на свої публікації;
-
надають журналу право на перше опублікування статті;
-
погоджуються на поширення матеріалів за ліцензією CC BY 4.0;
-
мають право повторно використовувати, архівувати та поширювати свої роботи (у тому числі в інституційних та тематичних репозитаріях) за умови посилання на первинну публікацію в журналі.