БІОСОЦІАЛЬНИЙ І ПСИХОГЕНЕТИЧНИЙ ПІДХОДИ У ВИВЧЕННІ АЛЬТРУЇЗМУ

Автор(и)

  • Юлія Гуменюк Київський національний університет імені Тараса Шевченка

DOI:

https://doi.org/10.18372/2412-2157.37.17582

Ключові слова:

альтруїзм, егоїзм, соціобіологія, теорія еволюції, психогенетика, ген альтруїзму, егоїстичний ген, мораль, етика

Анотація

Анотація. У статті проводиться огляд наукових джерел різних років у галузі соціобіології, психогенетики і
філософії, в яких розкривається походження та сутність феномену альтруїзму та його еволюційне значення для
людини. Окреслено суперечливі питання, на які протягом багатьох років намагаються знайти відповідь біологи,
генетики, філософи. Розглядаються витоки основних припущень, переконань та помилок у поясненні альтруїзму. У підсумку з’ясовано, що альтруїзм – це здатність турбуватись про інших. Егоїзм і альтруїзм – протилежно
направлені моделі еволюційної поведінки та відіграють важливу роль у формуванні соціальних відносин. Ці два
феномени є підконтрольними єдиному механізму психогенетичної спадковості. В даному руслі розглядаються
досить суперечливі теорії – концепція «альтруїстичного гена» В. Ефроімсона та версія існування «егоїстичного
гена» Р. Докінза.

Посилання

Aubrey Manning, Marian Stamp Dawkins: An Introduction to

Animal Behaviour: Cambridge University Press (Mar 26th, 2012):

Charles J. Lumsden, Edward O. Wilson: Genes, Mind, and

Culture The Coevolutionary Process: World Scientific Publishing

Company; 25th Anniversary ed. edition (August 12, 2005): 496.

David McFarland : A Dictionary of Animal Behaviour : Oxford

University Press; Illustrated edition (June 15, 2006): 240.

Donald A. Dewsbury: Comparative Animal Behavior. McGraw-

Hill Companies; 0 edition (January 1, 1978): 452.

Herbert Spence: A System of Synthetic Philosophy. First

Principles. Vol. I Hardcover. November 4, 2008: 240.

Konrad Lorenz: Die acht Todsünden der zivilisierten

Menschheit. Serie Piper, Bd. 50, 1. Auflage, München 1973.

Lamsden Ch., Gurshurst A. Genetic-cultural co-evolution: the

human race in becoming. Chelovek [Human], 1991, (3): 11–22.

Lumsden C. J. Does Culture Need Genes? Ethology and

Sociobiology. 1989. (10): 11-28.

Otto Thomas Solbrig, Dorothy J. Solbrig: Introduction to

Population Biology & Evolution: Addison-Wesley Publishing

Company, 1979: 468.

Wilson, E. O. ‘The Social Instinct’, Bulletin of the American

Academy for Arts and Sciences 30, 1977 : 11–25.

Гуменюк, Ю. Причинно-наслідкові зв`язки ефективного

альтруїзму як умови розвитку суспільного порядку після

пандемії. Вісник НАУ. Серія : Філософія. Культурологія. 2021.

№ 1 (33): 79-84.

Дротянко, Л. Г. Трансформація людської природи в

контексті системи «людина – природа». Вісник НАУ. Серія :

Філософія. Культурологія. 2022. № 1 (35): 5-10.

Зіґмунд Фройд: Вступ до психоаналізу. Переклад з

німецької: Петро Таращук. Київ: Основи, 1998: 709.

Річард Докінз: Егоїстичний ген. Харків: Клуб сімейного

дозвілля, 2017. 544.

Сухова, Н. М. Пандемія: загроза чи урок людству в ХХІ

столітті? Вісник Національного авіаційного університету.

Серія: Філософія. Культурологія. 2 (32). 2020. 135-140.

The Erich Fromm Reader. Readings Selected and Edited by

Rainer Funk. Foreword by Joel Kovel, New Jersey (Humanities

Press) 1994.

Ефроїмсон Володимир Павлович. Енциклопедія Сучасної

України. НАН України, НТШ. К.: Інститут енциклопедичних

досліджень НАН України, 2009. URL: https://esu.com.ua/article-

Downloads

Опубліковано

2023-06-07

Як цитувати

Гуменюк, Ю. (2023). БІОСОЦІАЛЬНИЙ І ПСИХОГЕНЕТИЧНИЙ ПІДХОДИ У ВИВЧЕННІ АЛЬТРУЇЗМУ. Вісник Київського Авіаційного Інституту. Серія: Філософія. Культурологія, 37(1), 81–86. https://doi.org/10.18372/2412-2157.37.17582

Номер

Том 37 № 1 (2023): Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія. Збірник наукових праць. № 1 (37) 2023

Розділ

Філософія

Ліцензія

Науковий журнал дотримується принципів відкритого доступу (Open Access) та забезпечує вільний, негайний і постійний доступ до всіх опублікованих матеріалів без фінансових, технічних або юридичних обмежень для читачів.

Усі статті публікуються у відкритому доступі відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0).

Авторські права

Автори, які публікують свої роботи в журналі:

  • зберігають за собою авторські права на свої публікації;

  • надають журналу право на перше опублікування статті;

  • погоджуються на поширення матеріалів за ліцензією CC BY 4.0;

  • мають право повторно використовувати, архівувати та поширювати свої роботи (у тому числі в інституційних та тематичних репозитаріях) за умови посилання на первинну публікацію в журналі.