КІБЕР-СОЦІАЛЬНЕ СУСПІЛЬСТВО: НОВІТНЯ РИЗОМА
DOI:
https://doi.org/10.18372/2412-2157.33.15641Ключові слова:
інформаційне суспільство, соціокультурний стан, віртуальні спільноти, «неосередньовіччя», культура постмодерну, «офлайн-особи», ризомність, кібер-соціальне суспільствоАнотація
статті здійснюється філософська рецепція проявів соціальності у сучасному суспільстві. Аналіз демонструє, що сучасне суспільство формується з кількох складових: соціально активних «племен», що утворюють стан «неосередньовіччя» у реальному житті та мережі віртуальних спільнот, які ризомно поєднуються між собою і разом складають динамічне і достатньо монолітне кібер-соціальне суспільство. Поза ним лишається пласт штучно відсторонених «офлайн-осіб», які не мають легітимно визначеної функції у новій соціокультурній реальності. Такий стан визначає непередбачувані раніше характеристики, які не відповідають класичному осмисленню суспільства інформаційної доби, і спонукає до подальшого дослідження нового стану соціуму, економіки, політики й цивілізації загалом.
Посилання
Becker B., Paetau M. Virtualisierung des Sozialen. Die Informationsgesselschaft zwischen Fragmenterung und Globaliesie-rung. Frankfurt a. M., 1997.
Bühl A. Die virtuelle Gesellschaft: Ökonomie, Politik und Kultur im Zeichen des Cyberspace. Opladen, 1997.
Kollanyi B., Molnar Sz., Szekely L. Social Network sand Network Society. Budapest, Leonardo da Vinci, July 2007.– 29p.
Kroker A., Weinstein M. Data Trash. The Theory of the Virtual Class. Montreal, 1994.
Lipovetsky G. L'ere du vide. Essais sur individualisme contemporain / Gilles Lipovetsky. –Paris: Editions Gallimard. 1983. –328 р.
Аттали Ж. На пороге нового тысячелетия. - М.: Междунар. отношения, 1993. – 70 с.
Бауман З. Глобалізація. Наслідки для людини і суспільства / Пер. з англ. І. Андрущенка; за наук. ред. М. Винницького.- К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008.- 109 с.
Бодрийяр Ж. Символический обмен и смерть / Жан Бодрийяр; пер. с фр. С. H. Зенкин. – М.: «Добросвет», 2000. –387 с.
Делез Ж., Гваттари Ф. Ризома // Философия эпохи постмодерна: сб. переводов и рефератов. – Минск, 1996. – С. 6–31.
Жиль Делёз Ницше и философия – М.: Ад Маргинем, 2003. – 392 с.
Иванов Д. В. Общество как виртуальная реальность // Информационное общество: сб. М.: АСТ, 2004. С. 355-428., с. 364-367
Клешня Г.М. Нові пріоритети сталого розвитку в умовах пандемії COVID-19: соціально-філософський аспект // Вісник Національного Авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія. – 2020. - №. 1. – С. 35-40.
Ланье Дж. Вы не гаджет. Манифест. М.: Астрель; CORPUS, 2011. 320 с.
Лиотар Ж.-Ф. Состояние постмодерна / Пер. с фр. Н. А. Шматко. – М.: Институт экспериментальной социологии; СПб.: Алетейя, 1988. – С. 10; Философия культуры…- С. 356.
Литовченко І. В. Віртуалізація соціальної реальності та соціальних інститутів в умовах розвитку інформаційного суспільства //Вісник Національного Авіаційного Університету. Серія: Філософія. Культурологія. – 2020. - №. 1. – С. 64-66.
Маффесолі М. Відкрита лекція в Інституті соціології НАН України “Трансформація політич-ного в етичне: моральні цінності постмодерного простору”, 30 травня 2017 р. URL: https://www.youtube.com/watch?v=fxEu2FjiRs
Назарчук А.В. Сетевое общество и его философское осмысление // Вопросы философии. – 2008.– No7.– С.61–75.
Эко У. Средние века уже начались / Умберто Эко // Иностранная литература. – 1994. – № 4. – С. 258-267.
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Науковий журнал дотримується принципів відкритого доступу (Open Access) та забезпечує вільний, негайний і постійний доступ до всіх опублікованих матеріалів без фінансових, технічних або юридичних обмежень для читачів.
Усі статті публікуються у відкритому доступі відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0).
Авторські права
Автори, які публікують свої роботи в журналі:
-
зберігають за собою авторські права на свої публікації;
-
надають журналу право на перше опублікування статті;
-
погоджуються на поширення матеріалів за ліцензією CC BY 4.0;
-
мають право повторно використовувати, архівувати та поширювати свої роботи (у тому числі в інституційних та тематичних репозитаріях) за умови посилання на первинну публікацію в журналі.




