ЛИСЕНКІВЩИНА: ПЕРЕКІС У НАУКОВОМУ ЕТОСІ

Автор(и)

  • В. І. Онопрієнко

DOI:

https://doi.org/10.18372/2412-2157.32.15098

Анотація

Лисенківщина – термін, який увійшов в широкий обіг в роки перебудови. Під ним розуміють практику боротьби з конкурентами задопомогою владних структур. Лисенківщина склалася в СРСР в умовах жорсткого розподілу коштів на наукові дослідження безвсебічної експертизи та без урахування стану світової науки. Сутність лисенківщини – в культі і монополії одного вченого, тоді якйого опоненти піддаються за допомогою каральних органів шельмуванню і переслідуванню, аж до знищення. Академік Т. Д.Лисенко і його прихильники добилися за допомогою владних структур в 1930-1960 рр. монопольного становища в біологічнійнауці СРСР. Десятиліття панування лисенківщини виявилися важким тягарем для вітчизняної науки, економіки та сільськогогосподарства. Вони перекреслили багато реальних досягнень генетики, затримали «зелену революцію». Цей збиток відчутний і внаші дні: псевдонаучні ідеї Т. Д. Лисенко були впроваджені у викладання біології в середній та вищій школі, і кілька поколіньлюдей були позбавлені можливості отримати правильні уявлення про основні закони біології.

Downloads

Опубліковано

2020-12-01

Як цитувати

Онопрієнко, В. І. (2020). ЛИСЕНКІВЩИНА: ПЕРЕКІС У НАУКОВОМУ ЕТОСІ. Вісник Київського Авіаційного Інституту. Серія: Філософія. Культурологія, 32(2). https://doi.org/10.18372/2412-2157.32.15098

Номер

Том 32 № 2 (2020)

Розділ

Філософія

Ліцензія

Науковий журнал дотримується принципів відкритого доступу (Open Access) та забезпечує вільний, негайний і постійний доступ до всіх опублікованих матеріалів без фінансових, технічних або юридичних обмежень для читачів.

Усі статті публікуються у відкритому доступі відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0).

Авторські права

Автори, які публікують свої роботи в журналі:

  • зберігають за собою авторські права на свої публікації;

  • надають журналу право на перше опублікування статті;

  • погоджуються на поширення матеріалів за ліцензією CC BY 4.0;

  • мають право повторно використовувати, архівувати та поширювати свої роботи (у тому числі в інституційних та тематичних репозитаріях) за умови посилання на первинну публікацію в журналі.