ФРЕНСІС БЕКОН – БАТЬКО ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ НАУКИ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2412-2157.31.14821Keywords:
філософсько-науковий дискурс, структуризація наукового знання, наукова революція, емпірична стадія розвитку науки, теоретична стадія розвитку наукиAbstract
Серед філософів Нового часу Ф. Бекон посідає провідне місце, тому що він перший і єдиний з самого початку наукової революції XVII в. виконав виключно складну і важливу роботу – провів філософсько-методологічний аналіз стану наукового знання, його структури і позначив перспективи його подальшого розвитку. Труднощі поставленого англійським філософом завдання полягали в тому, що на початку XVII ст. науки являли собою здебільшого аморфні, несформовані дисципліни, переважно завантажені накопиченими дослідними даними. У цей час у західноєвропейській науці відбувався складний процес переходу від емпіричної стадії розвитку до теоретичної. Тому є достатні підстави назвати Ф. Бекона засновником західноєвропейської філософії науки. У ході нашого дослідження були виявлені наступні особливості філософсько-наукового дискурсу Ф. Бекона: маючи розвинене історичне мислення, Бекон рекомендував філософам і вченим використовувати очищений від застарілих забобонів досвід історії філософії і науки. Він істотно поглибив методологію побудови історичного знання і вказав перспективи його подальшого розвитку. На відміну від своїх сучасників, Ф. Бекон мислив системно, намагаючись впорядкувати і структурувати досить різноманітне філософсько-наукове знання. Йому вдалося побудувати своєрідну піраміду наук, на вершину якої він водрузив «першу філософію» і «метафізику» як загальнонаукові науки. При цьому він розглядав філософію в нерозривній єдності з науками про природу. Для Ф. Бекона була характерна теоретична спрямованість його думки на пізнання сутнісних причин процесів, що відбувалися. Одним з помітних проявів наукового дискурсу Ф. Бекона була наполеглива спрямованість на практичне використання наукових знань на благо суспільства і людей, а також всебічний розвиток експериментальних досліджень. Популярність філософсько-наукових поглядів засновника західноєвропейської філософії науки серед вчених Європи значною мірою сприяла розбудові західноєвропейської науки і її подальшому успішному розвитку.
References
Бэкон Ф. Сочинения. В 2-х т. – М.: Наука, 1971, 1972. – Т. 1. – 590 с.; Т. 2. – 582 с.
Боголюбов А. Н. Роберт Гук / А. Н. Боголюбов. – М.: Наука, 1984. – 239 с.
Лейбниц Г. Сочинения. В 4-х т. – М.: Мысль, 1983, 1984. – Т.2 – 696 с.; Т.3. – 734 с.
Рассел Б. История западной философии / Б. Рассел. – Ростов н/Д: Феникс, 1998. – 992 с.
Downloads
Published
How to Cite
Issue
Section
License
The scientific journal adheres to the principles of Open Access and provides free, immediate, and permanent access to all published materials without financial, technical, or legal barriers for readers.
All articles are published in Open Access under the Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0) license.
Copyright
Authors who publish their works in the journal:
-
retain the copyright to their publications;
-
grant the journal the right of first publication of the article;
-
agree to the distribution of their materials under the CC BY 4.0 license;
-
have the right to reuse, archive, and distribute their works (including in institutional and subject repositories), provided that proper reference is made to the original publication in the journal.




