ЕВОЛЮЦІЯ ШЛЮБНОГО ДОГОВОРУ В УМОВАХ РЕКОДИФІКАЦІЇ ЦИВІЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ

Анотація

Мета: здійснити порівняльний аналіз норм чинного Сімейного кодексу України з проєктом Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України у зв’язку з оновленням (рекодифікацією) положень сімейного права», здійснити критичний аналіз та визначити головні зміни. Методи дослідження: порівняльно-правовий метод застосовано для зіставлення норм чинного Сімейного кодексу України та положень проєкту Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України у зв’язку з рекодифікацією сімейного права», що дало змогу виявити ключові відмінності та новели правового регулювання.Формально-юридичний метод використано для аналізу змісту правових норм, їх структури, юридичної техніки та особливостей формулювання.За допомогою системно-структурного методу досліджено взаємозв’язки між нормами сімейного та цивільного законодавства, а також місце запропонованих змін у загальній системі права. Метод правового моделювання дозволив оцінити потенційні наслідки впровадження запропонованих змін та їх вплив на правозастосовну практику. Крім того, застосовано аналітичний метод для оцінки доцільності та ефективності запропонованих законодавчих змін, виявлення їх переваг і недоліків. Результати: здійснено порівняльний аналіз положень чинного законодавства України, що регулюють інститут шлюбного договору, із нормами проєкту Закону України “Про внесення змін до Цивільного кодексу України у зв’язку з оновленням (рекодифікацією) положень сімейного права”. Досліджено основні зміни, запропоновані законопроєктом, зокрема щодо суб’єктного складу осіб, які мають право укладати шлюбний договір, змісту та обмежень його умов, правового режиму майна подружжя, а також порядку зміни, розірвання та припинення договору.

Проаналізовано новели щодо регулювання правового режиму сімейного житла, уточнення правил щодо майна, набутого після укладення договору, а також впровадження можливості розірвання шлюбного договору за взаємною згодою сторін без судового втручання. Визначено, що запропоновані зміни спрямовані на розширення принципу свободи договору у майнових відносинах подружжя при одночасному збереженні механізмів захисту інтересів дітей та сімейного житла.

Зроблено висновок, що рекодифікація положень сімейного законодавства сприяє систематизації та модернізації правового регулювання інституту шлюбного договору, забезпечуючи більш гнучке врегулювання майнових відносин між подружжям та узгодження сімейного і цивільного законодавства. Обговорення: порівняльний аналіз норм чинного Сімейного кодексу України та проєкту рекодифікації свідчить про зміну концептуального підходу до регулювання сімейних відносин, зокрема їх інтеграцію у цивільно-правову систему. Запропоновані новели розширюють диспозитивність правового регулювання та автономію учасників, що відповідає сучасним тенденціям, однак водночас створює ризики неоднозначного тлумачення та ускладнення правозастосування. У зв’язку з цим проєкт потребує подальшого доопрацювання для забезпечення балансу між гнучкістю регулювання та належним рівнем захисту прав учасників сімейних відносин.