ТЕОРЕТИЧНИЙ ПІДХІД ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ МАШИННОГО НАВЧАННЯ ДЛЯ ОЦІНКИ РИЗИКІВ ОБ’ЄКТІВ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена зростанням кіберзагроз для об’єктів критичної інфраструктури на тлі конвергенції інформаційних і операційних технологій та збільшення поверхні атак через хмарні сервіси, віддалений доступ і ланцюги постачання. Для цивільної авіації ці тенденції є особливо чутливими, оскільки порушення працездатності інформаційно-комунікаційних систем здатне впливати на регулярність рейсів, наземні процеси, сервіс пасажирів і стійкість аеропортової інженерної інфраструктури.

Проблема полягає у недостатній ефективності суто реактивних підходів до управління ризиками, обмеженій видимості подій у технологічних сегментах і складності оперативної пріоритизації інцидентів. Метою статті є наукове обґрунтування підходу до інтелектуалізованого оцінювання ризиків із застосуванням методів машинного навчання, орієнтованого на підвищення своєчасності виявлення загроз і ефективності реагування з урахуванням вимог NIS2 та CER і галузевих рекомендацій. Як шлях вирішення запропоновано процесно-орієнтовану модель, у якій машинне навчання інтегрується з підходами ISO IEC 27005, NIST SP 800-30 та принципами зонально-канальної архітектури IEC 62443. У роботі узагальнено ландшафт загроз для критичної інфраструктури та авіаційного сектора, зокрема ризики компрометації віддаленого доступу, атаки через ланцюги постачання та експлуатацію відомих уразливостей із пріоритизацією за KEV.

Обґрунтовано використання гібридного набору методів машинного навчання, який поєднує класифікацію, регресію, кластеризацію та виявлення аномалій, а також визначено підхід до формування ознак на основі журналів подій, показників уразливостей, OT-телеметрії та контексту критичності активів аеропорту й авіакомпанії. Результатом є концепція багаторівневої архітектури системи оцінки ризиків, що охоплює збір і нормалізацію даних, формування ознак, керований життєвий цикл моделей і інтеграцію ризик-оцінок із SOC-процесами та реєстром ризиків. У висновках показано, що запропонований підхід створює відтворювану та аудитоздатну основу для ризик-орієнтованої пріоритизації реагування в ІКС цивільної авіації, а також визначено напрями подальшого розвитку за рахунок розширення набору ознак і модулів аналітики.