ПІРОЛІЗ ВУГЛЕВОДНЕВОЇ ЧАСТИНИ НАФТОВИХ ШЛАМІВ, УТВОРЕНИХ ВНАСЛІДОК ПЕРЕРОБКИ НАФТИ

Анотація

У статті запропоновано метод одержання компонентів моторних палив шляхом низькотемпературного піролізу вуглеводневої частини нафтових шламів тривалого зберігання. Перевагою цього методу є можливість переробки сировини будь-якого складу. Для досліджень використовували нафтові шлами, утворені при переробці нафти на ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття» (м. Надвірна, Івано-Франківська обл.). Відбір проб здійснювалося з ставка-накопичувача тривалого зберігання на різних глибинах.  Далі з використанням методів термообробки з додаванням води, відстоювання, фільтрування та осушування від нафтових шламів відділяли органічну (вуглеводневу) частину. На основі результатів дериватографічного аналізу встановлено, що оптимальним температурним інтервалом для термічної деструкції вуглеводневої частини нафтошламів є 420-460 °C. Процес піролізу проводили на лабораторній установці періодичної дії при температурі 440 °C, у металевому герметичному реакторі з водяним холодильником і колбою-приймачем. В результаті піролізу отримували рідкий піроконденсат, твердий залишок у реакторі та гази піролізу. Піроконденсат розділяли на вузькі фракції – бензинову, дизельну та залишок – та досліджували їхні властивості для визначення напрямків практичного застосування. Бензинова фракція містить високий вміст сірки та ненасичених вуглеводнів, тому її можна використовувати як компонент товарних бензинів після гідроочистки та каталітичного риформінгу. Аналогічно дизельна фракція, після гідроочистки, придатна для виробництва товарного дизельного палива. Залишок після перегонки піроконденсату може слугувати компонентом мазуту або добавкою до пластичних мастил. Твердий залишок, що утворюється в процесі піролізу, рекомендовано застосовувати у дорожньому будівництві для облаштування нижніх шарів дорожнього покриття. За допомогою рентгенофлуоресцентного спектрального аналізу встановлено, що вміст металів у піроконденсаті, його фракціях і залишку є досить низьким, що сприяє їх подальшій переробці на каталітичних процесах. У фракціях досліджуваного піроконденсату спостерігається збільшення концентрації металів зі зростанням температури кипіння фракцій.