Математичні моделі функцій частинних критеріїв в задачах векторної оптимізації складних технічних систем
DOI:
https://doi.org/10.18372/2310-5461.45.14571Ключові слова:
математична модель, векторна оптимізація, критерій оптимізаціїАнотація
Стаття присвячена різним підходам при побудові регресійних моделей функцій частинних критеріїв в задачах векторної оптимізації, основні вимоги до моделей, проблеми, які виникають при подальшому застосуванні моделей і методи їх вирішення.
Багатофакторні регресійні моделі для синтезу складних технічних систем створюються на основі експериментальних процедур. Моделі створюються для кожного окремого критерію за відповідними даними експерименту. Отримані моделі дозволяють визначити чисельні значення частинних критеріїв в заданих діапазонах зміни значень концептуальних параметрів складної технічної системи, які використовуються на наступних етапах виконання завдання векторної оптимізації. Необхідність виконання цих процедур викликана тим, що при вирішенні оптимізаційної задачі стосовно до складних систем аналітичні залежності критеріїв від аргументів оптимізації невідомі. У якості многочленів апроксимації використовується поліноміальна форма регресійних моделей. Для забезпечення гарної обумовленості матриці експериментальних даних виконуються стандартні перетворення. Для цього використовуються поліноми Чебишева першого і другого порядку. Невідомі коефіцієнти полінома розраховуються за допомогою методу найменших квадратів. Для отримання регресійних моделей проводиться комплексна оцінка статистичних показників за результатами регресійного аналізу. Потім приймається рішення про можливість застосування моделей для синтезу безлічі альтернативних варіантів складної технічної системи. Вибір інструментальних та методичних засобів для проведення наукових і прикладних досліджень, інженерних робіт є однією проблемою під час вирішення векторних оптимізаційних задач. У статті зазначено, що у теперішній час існує велика кількість методів і програмних продуктів які надають широкі можливості для вирішення задачі векторної оптимізації і проведення різних видів аналізу даних. Наприклад, найбільш прийнятним і ефективним є SPSS, ПС ПРИАМ, STATISTICA, ProSto, а також використання на базі інтегрованого пакета Microsoft Office великої кількості існуючих і новостворених модулів. Ці засоби забезпечують вирішення широкого спектру завдань, починаючи з проведення процедури побудови регресійних моделей частинних критеріїв на основі даних експерименту, обчислень за моделями допустимих варіантів СТС і закінчуючи вибором остаточного компромісно-оптимального рішення.Посилання
Климова А. С., Куклінський М. В. Пара-метричний синтез авіаційно-космічних систем на основі багатокритеріальної оптимізації і математичного моделювання. Проблеми інформатизації та управління: зб. наук. праць. 2017. Т. 59. Вип. 3. С.61-64.
Воронин А. Н., Зиатдинов Ю. К., Харченко А. В. Сложные технические и эргатические системы: методы исследования. Харьков: Факт, 1997. 240 с.
Климова А. С. Моделі та методи багатокритеріальної оптимізації складних технічних систем. Технологічні системи. 2009. Т. 46. Вип. 2. С. 67-70.
Володарский Е. Т., Малиновский Б. Н., Туз Ю. М. Планирование и организация измерительного эксперимента. К.: Вища шк. Головное изд-во, 1987. 280 с.
Воронин А. Н. Многокритериальный синтез динамических систем. Киев: Наукова думка, 1992. 160 с.
Климова А. С. Векторна оптимізація технічного вигляду авіаційно-космічної системи з використанням нелінійної схеми компромісів. Проблеми інформатизації та управління: зб. наук. праць. 2009. Т. 26. Вип. 2. С.68-71.
Берк К., Кэйри П. Анализ данных с помощью Microsoft Excel. М.: Изд. Дом «Виль-ямс», 2005. 560с.
Соболь И. М. Статников Р. Б. Выбор оптимальных параметров в задачах с многими критериями. М.: Наука, 1981. 354 с.
Демиденко Е. З. Оптимизация и регрессия. М.: Наука, 1989. 269с.
Лапач С. Н., Чубенко А. В., Бабич П. Н. Статистика в науке и бизнесе // Комплекс прикладных программ для Microsoft Excel. Практическое руководство. К: ООО «МОРИОН», 2002. 640с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Науковий журнал дотримується принципів відкритого доступу (Open Access) та забезпечує вільний, негайний і постійний доступ до всіх опублікованих матеріалів без фінансових, технічних або юридичних обмежень для читачів.
Усі статті публікуються у відкритому доступі відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0).
Авторські права
Автори, які публікують свої роботи в журналі:
-
зберігають за собою авторські права на свої публікації;
-
надають журналу право на перше опублікування статті;
-
погоджуються на поширення матеріалів за ліцензією CC BY 4.0;
-
мають право повторно використовувати, архівувати та поширювати свої роботи (у тому числі в інституційних та тематичних репозитаріях) за умови посилання на первинну публікацію в журналі.




