Оцінка затрат часу на виявлення некоректних рішень при класифікації об’єктів із застосуванням розфарбованих мереж Петрі
DOI:
https://doi.org/10.18372/2310-5461.40.13268Ключові слова:
система підтримки прийняття рішень, тестовий набір, повноти тестового покриття, достовірність тестових наборів, шкала значущих чинників, адекватність, достовірність, витрати часу, розфарбовані мережі ПетріАнотація
Відомий порядок оцінки ефективності методу поповнення і контролю коректності ієрархічної бази знань системи підтримки прийняття рішень. Але підходи до оцінки якості методу верифікації програмного продукту для класифікації повітряних об’єктів, побудованого з використанням розфарбованих мереж Петрі, до кінця не сформовані.
Мета статті – оцінити затрати часу на виявлення некоректних рішень при класифікації об’єктів із застосуванням розфарбованих мереж Петрі.
Наведені витрати часу на виявлення одного неврахованого елементарного об’єкта залежно від кількості ознак, від кількості класів, від кількості отримуваних узагальнених об’єктів.
Встановлено, що зі збільшенням розміру бази знань витрати часу на виконання алгоритму ростуть поліноміально і не гірше, ніж в квадратичній залежності.
Здійснено оцінку адекватності спроектованих тестових наборів з використанням розфарбованих мереж Петрі. Визначено склад показників, що характеризують якість тестових наборів. Такими показниками є показники тестового покриття і достовірності тестових наборів. Основним показником є повнота тестового покриття вимог, додатковим – повнота тестового покриття на базі аналізу потоків управління. Виявлено, як метод проектування тестових наборів впливає на показники.
Оцінена достовірність спроектованих тестових наборів з використанням розфарбованих мереж Петрі. Для оцінки значення показника достовірності враховані множина чинників, вага кожного чинника і відносні похибки початкової інформації. Значення показника достовірності розраховані для фіксованих значень відносної погрішності ( = 10%, 20%, 40%, 80%). Ретельно складена множина чинників, використовуваних при проектуванні тестових наборів. Для порівняння розглядалися: відомий підхід до проектування тестових наборів на основі традиційні таблиці рішень; метод проектування тестових наборів на основі використання розфарбованих мереж Петрі.
Оцінка повноти покриття функціональних вимог тестовими наборами на рівні системного тестування програмного забезпечення для розфарбованої мережі Петрі складає до 98%, а для традиційних таблиць – до 60%.Посилання
Батыршин И. З., Недосекин А. О., Стец-ко А. А., Тарасов В. Б. и др. Нечеткие гибридные системы: Теория и практика. М.: Физматлит, 2007. 208 с.
Пегат А. Нечеткое моделирование и управление; пер. с англ. 2-е изд. М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2013. 798 с.
Пытьев Ю. П. Возможность: Элементы теории и применения. М.: Эдиториал УРСС, 2000. 192 с.
Василенко Д. Є., Тімочко О. О. Оцінка ефективності поповнення бази знань систем підтримки прийняття рішень. Новітні технології. 2018. № 4(22). С. 24-31.
Городнов В. П. Вища математика (популярно, із прикладами): Підручник для студ. екон. спец. вищ. навч. закл.; Нар. укр. акад. [Каф. математики і мат. моделювання]. Х.: Вид-во НУА, 2005. 384 с.
Городнов В. П. Моделирование боевых действий частей, соединений и объединений Войск ПВО. Харьков: ВИРТА ПВО, 1987. 379 с.
ПроТестинг. Тестирование программного обеспечения. URL: http://www.protesting.ru/testing/ testdesign.html (дата звернення 25.10.2018)
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Науковий журнал дотримується принципів відкритого доступу (Open Access) та забезпечує вільний, негайний і постійний доступ до всіх опублікованих матеріалів без фінансових, технічних або юридичних обмежень для читачів.
Усі статті публікуються у відкритому доступі відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0).
Авторські права
Автори, які публікують свої роботи в журналі:
-
зберігають за собою авторські права на свої публікації;
-
надають журналу право на перше опублікування статті;
-
погоджуються на поширення матеріалів за ліцензією CC BY 4.0;
-
мають право повторно використовувати, архівувати та поширювати свої роботи (у тому числі в інституційних та тематичних репозитаріях) за умови посилання на первинну публікацію в журналі.