ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОЦІНКА УМОВ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЦЕСІВ ВИГЛАДЖУВАННЯ ДЕТАЛЕЙ З ТИТАНОВИХ СПЛАВІВ

Анотація

На основі аналізу наукових публікацій розглянуто перспективи використання процесу алмазного вигладжування деталей з титанових сплавів. Показано, що ефективною фінішною обробкою для підвищення ресурсу виробів є вигладжування поверхні деталей за рахунок створення поверхні з низькою шорсткістю та залишковими напруженнями стиску у приповерхневому шарі товщиною до 140 – 200 мкм. Досягти такого рівня параметрів якості для титанових сплавів практично неможливо через високі адгезійні властивості титану. Чисельними методами розрахунку показано, що в інтервалі значень коефіцієнту тертя від 0,05 до 0,25 на активній стадії при навантаженні величина нормальних напружень в напрямку вигладжування, практично, не залежить від коефіцієнту тертя. При цьому максимальна величина напружень зсуву на поверхні деталі збільшується в міру збільшення коефіцієнту тертя більше ніж у 3 рази. Це призводить до зменшення залишкових нормальних напружень після вигладжування при збільшенні коефіцієнту тертя та до зменшення межі витривалості матеріалу, а відповідно і ресурсу деталі. Встановлено, що для підвищення ефективності вигладжування сплавів на основі титану необхідно створювати умови зниження коефіцієнту тертя. В роботі запропоновано найбільш ефективні напрямки зменшення коефіцієнту тертя при вигладжуванні титанових сплавів: нанесення фізико-хімічних покриттів на поверхню деталі та керування технологічними режимами процесу вигладжування.