ВПЛИВ ТЕМПЕРАТУРИ НА ЗНОСОСТІЙКІСТЬ КОНТАКТУ TI6AL4V-СFRP/GFRP В УМОВАХ ВІБРАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.18372/0370-2197.1(110).20915Ключові слова:
температура, вплив, титанові сплави, вібрація, композиційні матеріали, зношування, структура, склопластик, вуглепластикАнотація
Сучасні літаки в свої конструкціях масово використовують композиційні матеріали для того щоб зробити планер як можна легшим і як наслідок підвищити льотно-технічні характеристики. До таких матеріалів відносяться вуглепластики СFRP та склопластики GFRP. Деталі та вузли передових повітряних суден виготовляють із сплавів магнію, алюмінію та титану. Титановий сплав TI6AL4V займає особливе місце в авіабудуванні та використовується масово в конструкції силових деталей планерів літаків. Аналіз показує що контакт матеріалів TI6AL4V-СFRP/GFRP доволі розповсюджений а робота цих матеріалів під дією вібрації, яка є невід’ємною частиною всіх літаків, та температурних коливань призводить до пошкоджень цих з’єднань.
Представлено дослідження впливу температур від мінус 50 до плюс 50 ºС на контакт матеріалів TI6AL4V-СFRP/GFRP під дією вібраційного фактору. Визначено, що при температурах мінус 50 ºС зносостійкість композиційних матеріалів підвищилась на 20-25 %. При зниженні температури, епоксидні смоли з яких складається матриця, змінюють свої механічні характеристики у бік підвищення твердості, механічної міцності, повзучості та ін. що позитивно впливає на зносостійкість. Наявність армованих волокон як вуглецевих так і скляних лише зміцнює механічні показники епоксидної матриці. Встановлено, що GFRP із скляними волокнами показали менші результати по підвищенню зносостійкості при від’ємних температурах, оскільки скляні волокна більш чутливі до низьких температур ніж вуглецеві у CFRP. Підвищення крихкості скляних армуючих волокон дозволило в цілому композиційні матеріали підвищити зносостійкість на 20 %. В той час як матеріали із вуглецевими волокнами демонструють підвищення зносостійкості на 25 %.
Встановлено, що зносостійкість сплаву Ti6Al4V при випробуваннях майже не змінюється. Відбувається взаємозв’язок між процесами: підвищення механічних властивостей сплавів за рахунок зниження температури; процесами наводнення титанових сплавів за рахунок утворення кисню та водню в зоні тертя; процесами блокування окиснення газом азотом що подається в зону тертя; процесами окиснення титанових сплавів в процесі випробувань при вібраціях; ну і звичайно механічний та хімічний вплив продуктів руйнування композиційних матеріалів на процес тертя титанових сплавів. Всі ці процеси мабуть знаходяться в балансі між собою про що свідчить зміна зносу титанового сплаву до 3 %.
Дослідженнями встановлено сталість контакту та рівновагу зносу силових елементів конструкцій із композиційних матеріалів повітряних суден в контактах із титановими сплавами при вібраційної дії та зміни температурних умов випробувань від мінус 50 до 50 ºС. Відмічається збільшення зносостійкості до 25 % композиційних матеріалів на основі епоксидних смол та вуглецевих і скляних волокон за рахунок зміни фізико-механічних властивостей матриці при від’ємних температурах до мінус 50 ºС.
Посилання
Khimko M., Khimko A., Mnatsakanov R., Mikosyanchyk O. Resource testing of modified plain bearings for the aviation industry. Problems of tribology. V.29, No. 2/112-2024, P.16-22. URL: https://doi.org/10.31891/2079-1372-2024-112-2-16-22
Chen W., Li Z. Additive manufacturing of titanium aluminides. Additive Manufacturing for the Aerospace Industry. 2019. P. 235–263. URL: https://doi.org/10.1016/b978-0-12-814062-8.00013-3
Additive Manufacturing of Titanium and Its Alloys. Titanium Alloys. 2024. P. 263–288. URL: https://doi.org/10.1142/9789811291487_0010
Khimko A.M. Fretting resistance of VT-22 alloy with aviation materials. Problems of friction and wear: scientific and technical collections. K.: NAU, 2006. Issue 46. P. 84 – 90.
Nishiyama S., Shirai Y., Fuji K. Mechanical Properties of Extruded Ti-6Al-4V Having Acicular α+β Microstructure Formed in Refined α Grains. Proceedings of the 13th World Conference on Titanium. Hoboken, NJ, USA, 2016. P. 581–584. URL: https://doi.org/10.1002/9781119296126.ch95
Chauhan A.K. Properties of Composite Materials. Composite Materials. First edition. Boca Raton, FL: CRC Press, 2021., 2020. P. 61–78. URL: https://doi.org/10.1201/9781003080633-3
GOST 23.21180 Ensuring wear resistance of products. Method of testing materials for wear during fretting and fretting corrosion. https://vsegost.com/Catalog/19/1934.shtml
Khimko A., Mikosianchik O., Khimko M., Filonenko O. Wear resistance of contact of titanium alloys with composite materials
depending on the technology of their manufacturing under conditions of nominally fixed contact. Problems of friction and wear. 2025. No. 3 (108). P. 28-37. URL: https://doi.org/10.18372/0370-2197.3(108).20445
Moulder J. C., Hust J. G. Compatibility of Materials with Cryogens. Materials at Low Temperatures. 1983. P. 343–369. URL: https://doi.org/10.31399/asm.tb.mlt.t62860343
Batista N.L., Faria M.C.M., Jha K., Olivera P.C., Bothelho E.C. Influence of water immersion and ultraviolet weathering on mechanical properties of polyphenylene sulfide-carbon fiber composites / Journal of thermoplastic composite materials. 2013. No. 1. P. 1–17
Umanskyi O.P., Pugachevska E.P., Khimko A.M. Development of technology for applying new wear-resistant composite coatings to strengthen aircraft engine parts. Aerospace Engineering and Technology. 2009. No. 9. P. 38–44. http://nbuv.gov.ua/UJRN/aktit_2009_9_7
Dukhota O.I. Ensuring the operability of titanium alloys under fretting corrosion conditions. dissertation for the degree of candidate of technical sciences in the specialty 05.02.04 - friction and wear in machines. K. 1983. 207 p.
Seiersten M. Hydrogen Absorption in Cathodically Polarized Titanium Alloys. ASME 2002 21st International Conference on Offshore Mechanics and Arctic Engineering, Oslo, Norway, 23–28 June 2002. 2002. URL: https://doi.org/10.1115/omae2002-28580
Cavaliere P. Hydrogen Embrittlement: The Case of Titanium Alloys. Hydrogen Embrittlement in Metals and Alloys. Cham, 2025. P. 549–578. URL: https://doi.org/10.1007/978-3-031-83681-7_7
Lupu D. Hydrogen absorption in aluminum - magnesium - titanium alloys. Metal–Hydrogen Systems. 1982. P. 437–443. URL: https://doi.org/10.1016/b978-0-08-027311-2.50044-9
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Науковий журнал дотримується принципів відкритого доступу (Open Access) та забезпечує вільний, негайний і постійний доступ до всіх опублікованих матеріалів без фінансових, технічних або юридичних обмежень для читачів.
Усі статті публікуються у відкритому доступі відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0).
Авторські права
Автори, які публікують свої роботи в журналі ""Електроніка та системи управління":
-
зберігають за собою авторські права на свої публікації;
-
надають журналу право на перше опублікування статті;
-
погоджуються на поширення матеріалів за ліцензією CC BY 4.0;
-
мають право повторно використовувати, архівувати та поширювати свої роботи (у тому числі в інституційних та тематичних репозитаріях) за умови посилання на первинну публікацію в журналі.