ВНЕСОК АКАДЕМІКА АН УРСР О. І. КУХТЕНКО І ЙОГО ШКОЛИ В ТЕОРІЇ ІНВАРІАНТНОСТІ

Автор(и)

  • Г. Ф. Зайцев НЦ МО, Украина

Анотація

В даний час системи автоматичного управління (САУ) все ширше впроваджуються в різні галузі науки, техніки і промисловості. Коло завдань, що вирішуються за допомогою автоматичних систем, безперервно розширюється, а їх складність зростає. У зв'язку з цим постійно підвищуються і вимоги, що пред'являються до показників якості САУ, в першу чергу, до їх динамічної точності та швидкодії. Зменшення динамічних помилок, скорочення тривалості перехідних процесів систем автоматичного управління технічними об'єктами і технологічними процесами веде до підвищення продуктивності праці, поліпшення якості продукції, що випускається, підвищення ефективності виробництва, використання технологічного обладнання.

Посилання

Ивахненко А. Г. Электроавтоматика. Ч.І.П. - К.: Гостехиздат УССР, 1954. - 292 с; изд.2-е, 1957.-452 с.

Ивахненко А. Г. Техническая кибернетика. - К.: Гостехиздат УССР. изд.1-е, 1959. - 422 с; изд.2-е, 1962.- с.

Зайцев Г. Ф. Теория инвариантности и комбинированное управление в автоматических системах. - К. : Изд-во КВИРТУ ПВО, 1961. - 64 с.

Кухтенко А. И. Проблема инвариантности в автоматике. - К.: Гостехиздат УССР, 1963. - 376 с.

Чинаев П. И. Многомерные автоматические системы. - К.: Гостехиздат УССР, 1963. - 280 с.

Ивахненко А. Г. Кибернетические системы с комбинированным управлением. - К.: Техніка, 1966. - 512 с.

Кунцевич В. М. Импульсные самонастраивающиеся и экстремальные системы автоматического управления.- К.: Техніка, 1966. - 284 с.

Кухтенко А. И., Петров Б. Н. Теория проектирования инвариантных систем управления. Раздел I в кн. Современные методы проектирования систем автоматического управления /Под ред. Б. Н. Петрова, В. В. Солодовникова, Ю. И. Топчеева. - М.: Машиностроение, 1967. - С.13-76.

Зайцев Г. Ф. Коррекция систем автоматического управления постоянного и переменного тока. - М.: Энергия, 1969. - 384 с.

Чинаев П. И. Методы анализа и синтеза многомерных автоматических систем. - К.: Техніка,1969. - 380 с.

Чинаев П. И. Инвариантность автоматических систем/ В кн.: Беседы по авто-матике/ под ред. П. И. Чинаева. - К.: Техніка, 1971.- С.157-164.

Павлов В. В. Инвариантность и автономность нелинейных систем управления. - К.: Наукова думка, 1971. - 272 с.

Зайцев Г. Ф., Стеклов В. К. Комбинированные следящие системы. - К.: Техніка, 1973. - 264 с.

Зайцев Г. Ф., Стеклов В. К.Юрасов В. С. Автоматическое регулирование в магнитной записи. - К.: Техніка,1979. - 168 с.

Зайцев Г. Ф., Стеклов В. К. Квазиоптимальные следящие системы. - К.: Вища школа, Головное изд-во,1981. - 176 с.

Зайцев Г. Ф., Стеклов В. К. Компенсация естественных нелинейностей автоматических систем. - М.: Энергоиздат, 1982. - 96 с.

Стеклов В. К., Милько Р. Э. Системы управления с безредукторным приводом. - К.: Техніка, 1933. - 120 с.

Зайцев Г. Ф., Стеклов В. К. Автоматические системы с дифференциальными связями. - К.: Техніка, 1984. - 168 с.

Зайцев Г. Ф., Стеклов В. К. Радиотехнические системы автоматического управления высокой точности. - К.: Техніка, 1983.

Бойко Н. П., Стеклов В. К. Системы автоматического управления на базе микроЭВМ.- К.: Техніка, 1989.- 182 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-11-17

Як цитувати

Зайцев, . Г. Ф. (2021). ВНЕСОК АКАДЕМІКА АН УРСР О. І. КУХТЕНКО І ЙОГО ШКОЛИ В ТЕОРІЇ ІНВАРІАНТНОСТІ. Проблеми iнформатизацiї та управлiння, 2(11), 29–32. вилучено із http://jrnl.kai.edu.ua/index.php/PIU/article/view/15913

Номер

Том 2 № 11 (2004)

Розділ

Статті

Ліцензія

Науковий журнал дотримується принципів відкритого доступу (Open Access) та забезпечує вільний, негайний і постійний доступ до всіх опублікованих матеріалів без фінансових, технічних або юридичних обмежень для читачів.

Усі статті публікуються у відкритому доступі відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0).

Авторські права

Автори, які публікують свої роботи в журналі:

  • зберігають за собою авторські права на свої публікації;

  • надають журналу право на перше опублікування статті;

  • погоджуються на поширення матеріалів за ліцензією CC BY 4.0;

  • мають право повторно використовувати, архівувати та поширювати свої роботи (у тому числі в інституційних та тематичних репозитаріях) за умови посилання на первинну публікацію в журналі.