Комп'ютерна технологія формування акустичних зображень дефектів сканованого середовища з високою точністю

Автор(и)

  • В. Ф. Євдокимов
  • Е. А. Огир
  • В. В. Душеба

DOI:

https://doi.org/10.18372/2073-4751.63.14995

Ключові слова:

Сигнали-перешкоди, формування зображень, просторова роздільна здатність, ехосигнал

Анотація

Актуальною є розробка комп'ютерної технології формування акустичних зображень дефектів сканованого середовища, що включає в себе розробку архітектури, апаратного та програмного забезпечення для систем ультразвукової ехоскопіі, що використовують в якості інформаційного параметра і амплітуду, і фазу відбитого ехосигналу. Також актуальною науковою задачею є розробка ефективного обчислювального алгоритму реконструкції акустичних зображень об'єкта (середовища) за відповідними голограмним описам. Алгоритм повинен бути досить швидкодіючим для роботи в реальному часі, слабо чутливим до перешкод і флуктуацій швидкості ультразвуку. В теорії УЗ систем ехоскопіі відомі високі потенційні можливості голографічних методів обробки інформації, пов'язані з реєстрацією та комп'ютерною обробкою звукових голограм - фазових і амплітудно-фазових просторових спектрів відбитої від об'єкта звукової хвилі. В описах новітніх систем медичної діагностики, наприклад, Sequoia S512 виробника Acuson, вже з'явилися повідомлення про використання фази відбитого ехосигналу для формування зображень патологій в тканинах людського організму. Крім того, використання комп'ютерних цифрових моделей фізичних голограм має властиві тільки їм гідності – можливість застосування алгоритмічної обробки на всіх стадіях формування звукової голограми та реконструкції голограмних зображень. Це дозволяє провести різну попередню комп'ютерну обробку зображень з метою їх поліпшення перед виведенням на екран оператора. Розробка засобів і нових технологій для покращення зображень дефектів середовища в реальному часі – ще одна актуальна проблема в даній області. Роздільна здатність голографічного системи залежить від значення глибини (дальності) залягання досліджуваної області. Зі збільшенням робочої частоти і розмірів апертури роздільна здатність системи поліпшується. Просторова роздільна здатність не залежить від кількості датчиків на апертурі вимірювань. Це є принциповою відмінністю від акустичних систем контролю з алгоритмами трансверсальної фільтрації при формуванні зондуючого променю в режимі прийому ехосигналів.

Посилання

Евдокимов В.Ф., Огир А.С., Тара-пата В.В. Математические модели про-цессов формирования изображений в сис-темах ультразвуковой дефектоскопии не-голографического типа. / В.Ф. Евдокимов, А.С. Огир, В.В. Тарапата. – Электронное моделирование, 2008. – №1. – C. 39-49.

Ермолов И.Н. Достижения в теоре-тических вопросах ультразвуковой дефек-тоскопии. / И.Н. Ермолов. – Задачи и перс-пективы, Дефектоскопия, 2004. – № 11. – C. 13-47.

Бадалян В.Г. Погрешность измере-ния дефектов с использованием систем с когерентной обработкой данных. / В.Г. Ба-далян. – Дефектоскопия, 2003. – №3. – C.12-23.

Аксенов В.П. Применение ра-диолокационных методов оптимального обнаружения при ультразвуковом эхоконт-роле. / В.П. Аксенов. – Дефектоскопия, 1982. – №2. – C. 67-74.

Method and apparatus for coherent image formation, US Pat. № 5.793.701. Date of Patent: Aug. 11. 1998.

Method and apparatus for coherent image formation. Date of Patent: Apr. 9. 1998.

##submission.downloads##

Як цитувати

Євдокимов, В. Ф., Огир, Е. А., & Душеба, В. В. (2020). Комп’ютерна технологія формування акустичних зображень дефектів сканованого середовища з високою точністю. Проблеми iнформатизацiї та управлiння, 1(63), 18–27. https://doi.org/10.18372/2073-4751.63.14995

Номер

Том 1 № 63 (2020)

Розділ

Статті

Ліцензія

Науковий журнал дотримується принципів відкритого доступу (Open Access) та забезпечує вільний, негайний і постійний доступ до всіх опублікованих матеріалів без фінансових, технічних або юридичних обмежень для читачів.

Усі статті публікуються у відкритому доступі відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0).

Авторські права

Автори, які публікують свої роботи в журналі:

  • зберігають за собою авторські права на свої публікації;

  • надають журналу право на перше опублікування статті;

  • погоджуються на поширення матеріалів за ліцензією CC BY 4.0;

  • мають право повторно використовувати, архівувати та поширювати свої роботи (у тому числі в інституційних та тематичних репозитаріях) за умови посилання на первинну публікацію в журналі.