Особливості створення конвертора аудіофайлів у програмному середовищі telegram

Автор(и)

  • Олена Анатоліївна Батіна
  • Артур Русланович Карпунець
  • Володимир Семенович Лазебний

DOI:

https://doi.org/10.18372/2073-4751.61.14039

Ключові слова:

аудіофайл, бот, конвертор, програмний інтерфейс, Telegram

Анотація

У статті наведено результати аналізу питання щодо необхідності перетворення форматів аудіофайлів. В ній запропоновано короткий опис сучасних форматів аудіофайлів. Доцільно використовувати автоматичне мережне програмне забезпечення для перетворення. Наведено кроки та обґрунтовано вибір засобів для розроблення програмного забезпечення, що перетворює аудіофайли. Особливості проектування бота для конвертації аудіофайлів обговорено на прикладі програми Spring. Детально обговорено інтеграцію розробленого додатку з TelegramAPI та оброблення запиту на перетворення. З розвитком цифрових технологій та мережних технологій користувачі обмінюються значною кількістю інформації різного рівня, в тому числі мультимедійною інформацією і, зокрема, аудіоінформацією. Розроблено різні технічні засоби для формування, запису та зберігання аудіосигналів. До загальних послуг належать IP-телефонія, відеоконференції, розповсюдження музичних фонограм, IP-телебачення, репортажі з місця подій тощо. Багато форматів файлів розроблено для зменшення інтенсивності сигнальних потоків, які потрібно передавати і зберігати як аудіофайли. Використання аудіоперетворювачів вимагає від користувача певних спеціальних знань для коригування необхідних параметрів. Зі збільшенням кількості користувачів доцільно розробити додатковий інструмент для автоматичного перетворення аудіоформатів, в якому буде зручний інтуїтивно зрозумілий інтерфейс користувача. Для здійснення цього завдання доцільно вибрати мову програмування Java. Однією з головних переваг Java є те, що легко мігрувати з однієї комп'ютерної системи на іншу. Можливість запускати одну і ту ж програму в багатьох різних системах є критичною для програмного забезпечення WorldWideWeb. Розглянуто середовища розроблення Eclipse IDE, NetBeans та IntelliJ IDEA. Програмне середовище IntelliJ IDEA призначене для детального опрацювання програмного коду. Боти – це лише спеціальні облікові записи Telegram, якими керує програмне забезпечення, а не люди, і вони часто мають функції інтерфейсу. Боти надають користувачеві набір спеціальних кнопок для вибору потрібного режиму.

Посилання

Формати звукових файлів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://helpiks.org/1-43609.html

Аудіо-формати: види, призначення, відмінності. HI-NEWS [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://hi-news.pp.ua/tehnka-tehnologyi/ 7384-audo-formati-vidi-priznachennya-vdmnnost.html

Основи програмування мовою Java [Електронний ресурс]. – Режим до-ступу: https://www.ua5.org/java/

Підбірка безкоштовних кросплатформенних середовищ для веб-розробки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://echo.lviv.ua/dev/6159

Создание бота для Telegram [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://evergreens.com.ua/ru/products/other/telegram-bots.html

Ручне і автоматизоване тестування: розглядаємо переваги і недоліки підходів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://echo.lviv.ua/dev/7319

##submission.downloads##

Як цитувати

Батіна, О. А., Карпунець, А. Р., & Лазебний, В. С. (2019). Особливості створення конвертора аудіофайлів у програмному середовищі telegram. Проблеми iнформатизацiї та управлiння, 1(61), 40–49. https://doi.org/10.18372/2073-4751.61.14039

Номер

Том 1 № 61 (2019)

Розділ

Статті

Ліцензія

Науковий журнал дотримується принципів відкритого доступу (Open Access) та забезпечує вільний, негайний і постійний доступ до всіх опублікованих матеріалів без фінансових, технічних або юридичних обмежень для читачів.

Усі статті публікуються у відкритому доступі відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0).

Авторські права

Автори, які публікують свої роботи в журналі:

  • зберігають за собою авторські права на свої публікації;

  • надають журналу право на перше опублікування статті;

  • погоджуються на поширення матеріалів за ліцензією CC BY 4.0;

  • мають право повторно використовувати, архівувати та поширювати свої роботи (у тому числі в інституційних та тематичних репозитаріях) за умови посилання на первинну публікацію в журналі.