ЕВОЛЮЦІЯ ДИЗАЙНУ ОРІЄНТАЛЬНИХ ШРИФТОВИХ СИСТЕМ ПОЛІГЛОТНИХ БІБЛІЙ XVI–XIX СТ.

Анотація

Мета. Дослідження має на меті простежити еволюцію багатописьменного друку в Європі XVI–XIX ст. крізь призму поліглотних видань Біблії та проаналізувати роль нелатинських шрифтових систем – арамейської, єврейської, сирійської, грецької та арабської – у формуванні цієї традиції. Окрема увага приділяється впливу поліглотної спадщини на сучасний дизайн орієнтальних гарнітур і практику багатомовної типографіки. Стаття розглядає не лише безпосередній контекст появи поліглот, а й глибші передумови – розвиток друкарства та рукописної культури в середньовічній Європі та на Близькому Сході. Методологія. Дослідження базується на зборі та систематизації колекцій східних шрифтів із друкарень Європи і Близького Сходу. Проведено порівняльний опис п’ятнадцяти поліглотних видань з урахуванням особливостей їхнього друку, редакторських концепцій і науково-богословських засад. Різні багатописемні Біблії зіставляються методом індукції та системного дизайнерського аналізу. Для опису морфології шрифтів використовуються каліграфічні та палеографічні принципи, сформульовані Герритом Ноордзієм у теорії штриха, що дозволяє застосовувати єдині аналітичні критерії до писемностей різного походження. Результати. Встановлено, що поліглоти XVI–XIX ст. стали унікальною лабораторією мультискриптової типографіки: саме тут вперше на практиці вирішувалися питання гармонізації шрифтів різних писемних традицій в межах одного видання. Простежено, як друкарі послідовно вдосконалювали якість орієнтальних гарнітур від перших грубих ксилографічних спроб до витончених металевих шрифтів Ґранжона, Каслона і Бодоні. Виявлено зворотний вплив поліглотних видань на рукописні традиції самаритян та інших східних спільнот. Показано, що попри принципові відмінності між графемами орієнтального та латинського письма, друкарі різних національних шкіл шукали спільні каліграфічні підстави для гармонізації тексту, спираючись на логіку руху пера та структуру літери. Наукова новизна. Вперше в українській науці здійснено комплексне дослідження феномена багатомовних біблійних видань крізь призму шрифтового дизайну та типографіки. Вперше проведено системний огляд п’ятнадцяти поліглот з позицій дизайнерського аналізу – з урахуванням морфології шрифтів, верстки багатоколонного тексту та еволюції орієнтальних гарнітур. Запропоновано методологію опису нелатинських шрифтів на основі каліграфічних і палеографічних принципів Ноордзія, яка відкриває можливості для компаративних досліджень різних писемних традицій і може бути перенесена на сучасні проєкти мультискриптових гарнітур. Практична значущість. Результати дослідження безпосередньо застосовні в сучасній практиці шрифтового дизайну та книжкового видавництва. Запропоновані аналітичні методи дають дизайнерам інструментарій для роботи над багатописемними виданнями, де необхідно узгодити шрифти різних абеток – зокрема для наукових видань, що поєднують латинський, грецький і семітські тексти. Матеріали дослідження можуть бути використані в навчальних курсах з типографіки, історії книги та нелатинського шрифтового дизайну, а також у розробці цифрових гарнітур для інтернет-платформ і мобільних застосунків, що підтримують мови Близького Сходу.