КОНЦЕПЦІЯ ЗАХИЩЕНИХ ПРОСТОРІВ У СТРУКТУРІ БУДІВЕЛЬ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ТА ПЕРСПЕКТИВИ НОРМУВАННЯ В УКРАЇНІ

Анотація

У статті розглянуто актуальну проблему забезпечення цивільного захисту населення в умовах тривалих військових загроз. Актуальність дослідження зумовлена невідповідністю між наявною мережею офіційних укриттів та їх фактичною доступністю і використанням населенням під час реальних небезпек. Мета. Обґрунтування концептуальних засад створення нового типу захисних об’єктів в Україні – захищених просторів, інтегрованих у структуру будівель, та розроблення пропозицій до нормативної бази. Для досягнення мети виокремлено такі кроки: аналіз закордонного досвіду нормативного регулювання; порівняння ефективності різних типів укриттів на основі ймовірнісних розрахунків; формулювання стратегій для нового ДБН. Методологія. Дослідження базується на методах порівняльного аналізу міжнародних нормативних вимог (Ізраїль, Фінляндія, Швейцарія, Сінгапур, Швеція, США). Застосовано математичне моделювання ймовірності захисту населення залежно від типу споруди та її доступності для розрахункової кількості 26,6 млн осіб міського населення. Проаналізовано статистику відвідуваності укриттів та конструктивні параметри матеріалів. Результати. Доведено, що захищені простори забезпечують вищий сумарний ефект захисту (S3 ≈ 0,505 млн осіб) порівняно з повноцінними ПРУ (S1 ≈ 0,239 млн осіб) завдяки максимальній доступності (95% проти 10%). Проаналізовано три моделі реалізації: вбудовані кімнати безпеки, споруди зі спрощеними вимогами та укриття від стихійних лих. Обґрунтовано необхідність орієнтації на загрози типу БПЛА «Шахед». Наукова новизна. Вперше запропоновано диференційовану класифікацію захищених просторів для українського контексту: громадські, обмежені (офісні/ квартирні) та індивідуальні (захисні капсули). Обґрунтовано перегляд вимог залежно від виду будівництва (нове, реконструкція, капремонт). Практична значущість. Результати дослідження стануть основою для розроблення ДБН В.2.2-ХХ-202Х «Захищені простори будівель та споруд». Сформульовано конкретні вимоги до стійкості конструкцій та стандартизації розрахунків навантажень від обрушення верхніх поверхів, що дозволить підвищити реальну безпеку мешканців без надмірних економічних витрат.