ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ІНТЕР’ЄРНОГО ПРОСТОРУ: ЛЮДИНОЦЕНТРИЧНИЙ ПІДХІД ТА АДАПТИВНІ СТРАТЕГІЇ ПРОЄКТУВАННЯ

Анотація

Мета. Метою дослідження є переосмислення ієрархії інтер’єрного простору та виявлення адаптивних стратегій проєктування, здатних забезпечити гнучку взаємодію між простором і користувачем в умовах мінливих соціально-економічних і життєвих сценаріїв. Методологія. У дослідженні використано теоретичний та аналітичний підхід, який включає аналіз сучасних наукових публікацій у сфері людиноцентричного та адаптивного проєктування. А також узагальнення існуючих практик, їх систематизація та класифікація трансформативних та адаптивних рішень. Результати. У роботі визначено адаптивність і трансформаційність як ключові принципи людиноцентричного підходу в інтер’єрному проєктуванні. Було запропоновано класифікацію адаптивності за основними векторами, а саме: адаптивність до людини і адаптивність до простору. Сформовані та систематизовані підходи до трансформації інтер’єру – через рух, багатофункціональність і сприйняття, що дозволяє формувати різні інтер’єрні сценарії без радикального втручання в простір. Наукова новизна. Вперше була сформульована дана класифікація просторової адаптивності за основними векторами. Розкриті систематизовані підходи до трансформації інтер’єру, що дозволяють розглядати їх як повноцінні альтернативні стратегії сучасного проєктування інтер’єру. Практична значущість. Отримані результати можуть бути використані у практиці інтер’єрного проєктування для створення гнучких, адаптивних середовищ. Запропоновані підходи сприяють підвищенню комфорту, функціональної ефективності та психологічної стабільності користувача без необхідності значних перепланувань, що є значною перевагою у період складної економічної ситуації.