СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ФОРМУВАННЯ ІНКЛЮЗИВНОСТІ ТА ДОСТУПНОСТІ ІСТОРИЧНИХ ГРОМАДСЬКИХ ПРОСТОРІВ

Анотація

Дослідження присвячене аналізу сучасних тенденцій формування інклюзивних історичних громадських просторів, що характеризуються переходом від забезпечення фізичної доступності до комплексного підходу, що включає когнітивну та цифрову складові із застосуванням інформаційних і цифрових технологій. Метою даного дослідження є узагальнення сучасних тенденцій формування інклюзивних і доступних історичних громадських просторів, визначення принципів їх архітектурно-планувальної організації. Методологія. У дослідженні застосовано комплексний підхід, що включає аналіз наукових публікацій, нормативних документів міжнародних організацій (UNESCO, ICOMOS, ISO), аналіз зарубіжних практик організації історичних громадських просторів, а також методи систематизації та узагальнення. Результати. Встановлено, що сучасні вимоги до історичних громадських просторів передбачають комплексний підхід до формування інклюзивного середовища, що включає фізичну безбар’єрність, а також когнітивні та цифрові аспекти доступності. Обґрунтовано важливість використання цифрових технологій і штучного інтелекту на етапах дослідження та проєктування (BIM, GIS, цифрові двійники) та під час експлуатації просторів через інтерактивні сервіси, навігаційні системи та персоналізовані інформаційні рішення. Наукова новизна. Уперше запропоновано трирівневу модель інклюзивності історичних громадських просторів, що включає фізичний, когнітивний та цифровий рівні, інтеграція яких забезпечує комплексну доступність середовища. Розширено підхід до розуміння інклюзивності як багатовимірної категорії, що поєднує просторові, інформаційні та технологічні аспекти організації середовища. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані при розробці архітектурно-планувальних рішень громадських просторів, у процесах реконструкції історичного середовища, а також при формуванні стратегій повоєнного відновлення міст України. Запропоновані підходи можуть бути застосовані у нормативно-правовій та проєктній практиці з метою підвищення рівня інклюзивності та якості міського середовища.