МЕТАМОРФОЗИ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ ПРИБУТКОВОГО БУДИНКУ – ПРЕДСТАВНИКА АРХІТЕКТУРНОГО СТИЛЮ МОДЕРН

Анотація

У статті автор продовжує приділяти увагу особливостям композиційних рішень чолових фасадів прибуткових будинків; процесам збереження та відновлення первісних архітектурних, конструктивних, інженерних та художньо-декоративних рішень.

Мета – оприлюднити результати досліджень практики збереження та відновлення художнього металу на фасадах прибуткового будинку – представникаархітектурного стиля модерн (вул. Саксаганського, 26/26, м. Київ).

Методологія. Джерельну базу становлять:

− законодавчі та нормативно-правові акти у сферах охорони культурної спадщини, містобудівної діяльності, будівництва та житлово-комунального господарства; звід пам’яток історії і культури України;

− наукові, довідкові видання;

− матеріали натурних досліджень, історико-архівних та антрополого-соціологічних розвідок; проєктна та експлуатаційна документація;

− наявні аналітичні, технічні, графічні та фотографічні матеріали.

Застосовані такі методи: джерелознавчий; компаративного та критичного аналізу; системний підхід до вивчення складників архітектурного обліку фасадів, які, у свою чергу, беруть участь у формуванні обличчя забудови міста.

Результати. Висвітлено особливості окремих етапів життєвого циклу прибуткового будинку, побудованого у 1911 році; їх вплив на зміну первісних архітектурних, конструктивних, інженерних, художньо-декоративних рішень. Особливу увагу приділено втраченим складникам художньо-декоративного оздоблення великих за площею чолових фасадів, як-от огородженням балконів із стилізованим рослинним рисунком.

Встановлено, що:

− вибіркові та комплексні капітальні ремонти (1945–1949, 1986–1990 роки) були спрямовані на відновлення експлуатаційних якостей будинку, забезпечення надійності та безпеки його експлуатації. Втрачені балконні огородження були замінені металевими ґратчастими конструкціями;

− запланована у 1995 році реставрація фасадів із відновленням втрачених деталей та елементів фасадів реалізована не в повному обсязі;

− у процесі подальшої експлуатації будинку на фасадах з’явилась низка балконних огороджень з різними за складом та технологією виконання декоративними рисунками. Три балкони мають огородження, декоративний рисунок якого є реплікою рішення, зафіксованого на архівних фотографіях.

Це:

− не перетворило будинок на об’єкт, якій зазнав тотальної архітектурної трансформації балконів та «паразитарного» дизайну (скління, розширення, об’єднання з внутрішніми приміщеннями, тощо);

− продемонструвало бажання мешканців залучитися до процесів повернення будинку цілісності первісних композиційних рішень.

Наукова новизна. Деталізація архівних фотографій балконних огороджень (3) дозволила виявити:

− основні складники стилізованих рослинних рисунків (4);

− базові фрагменти (4) та варіанти їх комбінування (4) для формування фасадних та бічних секцій огороджень прямокутних та трапецієвидних у плані балконних плит.

Практична значущість. Запропонований підхід до формування фасадних та бічних секцій покладений в основу фор-пропозицій відновлення балконних огороджень чолових фасадів прибуткового будинку – представника архітектурного стилю модерн.