КОСМІЧНИЙ АСПЕКТ У ДИЗАЙН-КОНЦЕПТІ ПОВОЄННОЇ УКРАЇНСЬКОЇ РЕКОНСТРУКЦІЇ ТА ЗБЕРЕЖЕННІ КУЛЬТУРНОЇ САМОІДЕНТИЧНОСТІ

Анотація

Повоєнне відновлення в Україні пов’язано не лише з технічними та економічними проблемами, а й з невідкладним завданням відродження та збереження національної культурної ідентичності. Архітектура та дизайн відіграють у цьому процесі важливу роль, виступаючи посередниками між культурною спадщиною, громадськими ініціативами та технологічними інноваціями. У статті розглядається, як супутникові системи (навігації, зв’язку, дистанційного зондування) та цифрові технології (цифрові двійники, 3D-сканування, фотограмметрія, мюонна томографія) можуть бути інтегровані у практику архітектурного дизайну для повоєнного відновлення країни із збереженням її культурної самобутності. Мета. Метою статті є визначення дизайнерської концепції післявоєнної реконструкції, що базується на етнокультурних цінностях, можливостях супутникових та цифрових технологій, а також інтеграції технологічних інновацій у практики архітектурного дизайну. Методологія. Дослідження базується на порівняльному аналізі, міждисциплінарному синтезі та вивченні українського й міжнародного досвіду. Використано емпіричні джерела: проєктну документацію, конкурсні заявки, досьє окремих проєктів («Housing for Ukraine», RE:Housing, «Yakusha Design», «Backup Ukraine» та ін.), а також матеріали громадських ініціатив та експертів з культурної спадщини. Результати. Показано як супутникові системи (навігації, зв’язку, дистанційного зондування) та цифрові технології (цифрові двійники, 3D-сканування, фотограмметрія, мюонна томографія) можуть функціонувати не лише як інструменти документування, а й як посередники соціальних процесів: управління спадщиною, залучення місцевих громад, формування політики відбудови. Виокремлено два аспекти: 1) «Technologies of Seeing and Knowing» – роль систем візуалізації та картування у реконструкції на основі фактичних даних; 2) «Дизайн, вернакулярність і участь локальних спільнот» – оцифрування народної архітектури, використання місцевих матеріалів та досвід переміщених чи повернених мешканців. Наукова новизна. Отримані результати демонструть можливості інтеграції технологічних інновацій у соціокультурні рамки реконструкції, що дозволяє поєднати технократичні рішення з етнокультурними принципами та забезпечити просторову справедливість. Практична значущість. Запропонований дизайн-концепт може стати основою для практичних проєктів відбудови, орієнтованих на благо громади, збереження культурної ідентичності та розвиток соціальної справедливості.