ПЕРМАКУЛЬТУРА ЯК СИСТЕМНА ОСНОВА ПРОЄКТУВАННЯ ТЕРАПЕВТИЧНИХ САДІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8151.2026.39.44Ключові слова:
пермакультура, біофільний дизайн, терапевтичний сад, дизайн середовища, модель, відновлювальні простори, стійкі ландшафтиАнотація
Стаття присвячена дослідженню можливостей інтеграції принципів пермакультури в проєктування терапевтичних садів у контексті сучасного дизайну середовища. Автори акцентують увагу на проблемі домінування фрагментарних і переважно декоративних підходів до озеленення відновлювальних просторів та обґрунтовує необхідність переходу до системного проєктування, що поєднує екологічну стійкість середовища з його психоемоційним і терапевтичним потенціалом. Метою статті є дослідження архітектурно-дизайнерських і методологічних аспектів проєктування терапевтичних садів на основі інтеграції пермакультури, біофільного дизайну та evidence-based design з метою формування стійких і ефек- тивних відновлювальних середовищ. Методологія: у дослідженні застосовано структурно-аналітичний метод, порівняльний аналіз, а також принципи evidence-based design. Ключовим інструментом є п’ятирівнева модель, що дозволяє системно пов’язати контекстуальні умови формування терапевтичного саду з проєктними рішеннями та сценаріями відновлення користувачів. Результати обґрунтовано, що інтеграція інфраструктурно-екологічної основи пермакультури з людиноорієнтованим підходом біофільного дизайну забезпечує формування терапевтичних садів, здатних поєднувати експлуатаційну стійкість із вираженим відновлювальним ефектом. Запропонована структурно- аналітична модель дозволяє формалізувати взаємозв’язки між ресурсним каркасом середовища та каркасом відновлення, підвищуючи прогнозованість і ефективність проєктних рішень. Наукова новизна полягає у розробленні інтегративного методологічного підходу до проєктування терапевтичних садів, який поєднує принципи пермакультури, біофільного дизайну та evidence-based design у межах єдиної структурно-аналітичної моделі. Визначено логіку трансляції екологічних і людиноорієнто-ваних принципів у конкретні просторові засоби та прийоми. Практична значущість. Отримані результати та запропонована модель можуть бути використані в практиці проєктування терапевтичних, інклюзивних і реабілітаційних просторів у медичних, освітніх і громадських закладах, а також при розробленні концепцій стійкого розвитку ландшафтних і відновлювальних середовищ.
Посилання
Кабінет Міністрів України. Україна затвердила міжнародний стандарт безбар’єрного простору (ДСТУ ISO 21542:2025). 03.11.2025. URL:
https://www.kmu.gov.ua/news/ukraina-zatverdylamizhnarodnyi-standart-bezbariernoho-prostoru
Агроекологія та пермакультура: продовольча безпека, повоєнне відновлення, нульове забруднення, сталий розвиток : підручник /
П. Є. Арданов та ін.; за ред. П. Є. Арданова. Київ : Талком, 2023. 240 с.
Бунас А. А., Дем’янюк О. С., Шерстобоєва О. В., Золотов М. В. Пермакультура:майбутнє чи лише філософія. Екологічна безпека та збалансоване природокористування в агропромисловому виробництві : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (Київ,
–8 липня 2022 р.). Київ, 2022. С. 49–52. URL: https://www.agroeco.org.ua/wp-content/uploads/zbirnyk_2022.06_part1.pdf
Гнатюк Л. Р., Велісейко М. В. Формування середовища музичної терапії як засобу психологічної та творчої підтримки. Теорія та практика дизайну. 2025. № 1 (38). С. 97–109. DOI: 10.32782/2415-8151.2025.38.1.11.
Гнатюк Л. Р., Косик О. І., Трошкіна О. А. Ландшафтна архітектура: дизайн та озеленення. Київ :Олді-плюс, 2025. 742 с.
Журба І., Косовська К. Терапевтичне садівництво як інноваційний метод реабілітації: перспективи інтеграції в сільський зелений туризм
в Україні. Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. 2025. № 2 (340). С. 78–84. DOI: 10.31891/2307-5740-2025-340-12.
Зінченко А. К. Архітектурне середовище якджерело і засіб захисту від соціальних страхів і тривог. Теорія та практика дизайну. 2025. № 37. С. 111–120. DOI: 10.32782/2415-8151.2025.37.10.
Корчак О., Шпилик С. Розвиток екомаркетингу в умовах сталого інноваційного розвиткуорганічних агровиробництв України під впливом концепції пермакультури. Галицький економічний вісник. 2024. № 3 (88). С. 136–148. https://doi.org/10.33108/galicianvisnyk_tntu2024.03.136
Красний Є. Сенсорний сад як реабілітаційний ландшафтний простір для військових. Вісник Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. 2025. Вип. 3. С. 32–39. https://doi.org/10.32782/naoma-bulletin-2025-3-4
Лейфер В. Зелене урбаністичне планування: екологічний підхід до розвитку міст :монографія. Львів : Астролябія, 2019. 192 с.
Лотоцька В. М. Терапевтичні ландшафти у дизайні міського середовища: вітчизняний та зарубіжний досвід. Ukrainian Art & Science. 2024. № 5. С. 94–100. DOI: https://doi.org/10.32782/uad.2024.5.9.
Малік Т. В., Пащенко Г. В., Житник К. С. Дизайн-концепція ландшафтного простору відновлюваних територій на прикладі житлового
кварталу в місті Гостомель Київської області за допомогою 3D-інструментів. Теорія та практика дизайну. 2024. № 34. С. 517–523. DOI: https://doi.org/10.32782/2415-8151.2024.34.56.
Гаркуша В. С., Симонов С. І., Стародуб А. О., Темченко В. О., Ставицька Ю. О. Основні принципивлаштування паркових зон в умовах сучасного міста. Науковий вісник будівництва. 2024. № 110. С. 5–9. DOI: 10.33042/2311-7257.2024.110.1.1.
Новосельчук Н. Є., Шевченко Л. С. Біофільний дизайн у штучному середовищі як стратегія сталого розвитку архітектури. Теорія
та практика дизайну. 2025. № 36. С. 84–92. DOI:10.32782/2415-8151.2025.36.8.
Обиночна З. В. Принципи та методи організації сенсорного саду в структурі міського середовища. Теорія та практика дизайну. 2022. № 25. С. 85–92. DOI: 10.18372/2415-8151.25.16784.
Онуфрів Я., Лукащук Г. Терапія садом: як засобами ландшафтної архітектури впливати на ментальне здоров’я під час війни. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Архітектура. 2025. Т. 7, № 2. С. 111–120. DOI: 10.23939/sa2025.02.111.
Орлова О. М. Укріплення та оформлення схилів ділянки в терапевтичному садівництві : курсова робота. Київ, 2024. URL: https://ab.uu.edu.ua/upload/Osvitni_programi/Sadovo-park_mag/KR/Orlova.pdf
Чемакіна О. В., Дубик О. М. Сучасні виклики урбанізації та зміни в просторі міст. Теорія та практика дизайну. 2024. № 34. С. 146–153. DOI: 10.32782/2415-8151.2024.34.17.
Чемакіна О. В., Мовчан В. О., Шостак Л. Г., Гнатюк Л. Р. Кластерна архітектурно-планувальна організація терапевтично-реабілітаційних садів: принципи, моделі компонування та фітомодулі. Теорія та практика дизайну. 2025. № 4 (38). С. 312–324. DOI: https://doi.org/
32782/2415-8151.2025.38.2.33.
Рубан Л., Древаль І. Наукові підходи щодо організації блакитно-зеленої інфраструктури міста в умовах зміни клімату. Містобудування та територіальне планування. 2023. № 84. С. 309–321. DOI: https://doi. org/10.32347/2076-815x.2023.84.309-321.
Kaplan S. The restorative benefits of nEnvironmental Psychology. 1995. Vol. 15. P. 169–182.DOI: 10.1016/0272-4944(95)90001-2.
Perkins J., Isaacs R. Design of computer programs for the physically handicapped. Microprocessors and Microsystems. 1989. Vol. 13, № 1. P. 55–61. DOI: 10.1016/0141-9331(89)90035-5.
Tovbych V., Herych K., Vatamaniuk N. Landscape component of permaculture as a way to create video-ecological socially-oriented architecture (on the example of Chernivtsi region, Ukraine). Landscape Architecture and Art. 2021. Vol. 19, № 19. P. 52–60. DOI: https://doi.org/10.22616/j.landarchart.2021.19.05.
Ulrich R. S. View through a window may influence recovery from surgery. Science. 1984. Vol. 224, № 4647. P. 420–421. DOI: 10.1126/science.6143402.ature: Toward an integrative framework. Journal of
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.







