МОДЕЛЬ СТРУМЕНЯ ВІДПРАЦЬОВАНИХ ГАЗІВ АВІАЦІЙНОГО ДВИГУНА

Автор(и)

  • О.І. Запорожець Інститут екології та дизайну НАУ
  • К.В. Синило Інститут екології та дизайну НАУ

DOI:

https://doi.org/10.18372/2306-1472.22.1062

Анотація

 Розглянуто модель струменя відпрацьованих газів авіаційного двигуна на підставі амери-канської моделі Aermod. Визначено висоту спливання струменя за алгоритмом моделі Aermod. Проведено порівняння отриманих результатів з комплексною моделлю НАУ для різних режимів авіаційного двигуна і різної швидкості вітру.

Біографія автора

О.І. Запорожець, Інститут екології та дизайну НАУ

д-р техн. наук

(1956) закінчив Київський інститут інженерів цивільної авіації (1978). Доктор технічних наук, старший науковий співробітник. Заступник директора Інституту
екології та дизайну Національного авіаційного університету. Завідувач кафедри безпеки життє­діяльності факультету охорони довкілля Інституту екології та дизайну Національного авіаційного університету. Напрям наукової діяльності – охорона навколишнього середовища при експлуатації літаків, розробка розрахункових методів оцінки авіаційного шуму і забруднення атмосферного повітря.

Посилання

Запорожець О.І. Оптимізація процедур експлуатації повітряних суден з метою зниження впливу на навколишнє cередовище: Дис. канд. техн. наук. – К., 1984. – 150 с.

AERMIC. Formulation of the AERMIC MODEL (AERMOD) (Draft), Regulatory Docket AQM-95-01, AMS/EPA Regulatory Model Improvement Committee (AERMIC), 1995.

Бызова Н.Л. Рассеивание примесей в пограничном слое атмосферы. – М.: Гидрометеоиз-дат, 1974. – 190 с .

Downloads

Як цитувати

Запорожець, О., & Синило, К. (2004). МОДЕЛЬ СТРУМЕНЯ ВІДПРАЦЬОВАНИХ ГАЗІВ АВІАЦІЙНОГО ДВИГУНА. Вісник Національного авіаційного університету (архів), 22(4), 88–91. https://doi.org/10.18372/2306-1472.22.1062

Розділ

Аеропорти та їх інфраструктура

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).