ЕПІСТЕМІЧНА АРХІТЕКТУРА БЕЗПЕКИ: ФІЛОСОФСЬКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ТА КОГНІТИВНОЇ БЕЗПЕКИ В УМОВАХ КІБЕРСУСПІЛЬСТВА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18372/2412-2157.1.21227

Ключові слова:

епістемічна архітектура безпеки, когнітивна безпека, інформаційна безпека, структурна кореляція раціональностей, епістемічна резилієнтність, наративна безпека, комунікаційний вимір, штучний інтелект, кіберсуспільство, деінструменталізація раціональності

Анотація

У статті обґрунтовується концепт епістемічної архітектури безпеки як розвиток і поглиблення ідеї структурної кореляції класичної, некласичної і постнекласичної раціональності. Під структурною кореляцією раціональностей розуміється функціональна взаємодоповнюваність класичної (орієнтація на факт), некласичної (увага до позиції спостерігача) та постнекласичної (системний аналіз умов знання) раціональностей. Чотириполюсна архітектура когнітивної та інформаційної безпеки має: верифікаційний, комунікаційний, наративний та ідентифікаційний виміри. Кожен з них має власну вразливість і власну функцію захисту. Чотири виміри взаємно утримують один одного, і руйнування будь-якого з них робить архітектуру безпеки нестабільною. Штучний інтелект аналізується як перший актор, що атакує всі чотири рівні одночасно і ефективно. Вводиться поняття епістемічної резилієнтності як здатності суспільства відновлювати цю архітектуру після атаки.

Біографії авторів

Геннадій Христокін, Державний університет "Київський авіаційний інститут"

доктор філософських наук, професор, професор кафедри політології, соціології та філософії.

Ірина Верховцева, Державний університет "Київський авіаційний інститут"

доктор історичних наук, професор, професор кафедри публічного управління та адміністрування                                                                                                                                                     

Рена Марутян , Київський національний університет імені Тараса Шевченка

доктор наук з державного управління, директорка Інституту національної стійкості та безпеки  

Посилання

Список літератури

Христокін, Г. В., Верховцева, І. Г., Слюсар, В. Класична, некласична і постнекласична раціональність: структурна кореляція і епістемічна вразливість в умовах кіберсуспільства. Вісник КАІ. Філософія. Культурологія. 2025. № 2 (42). С. 48–56. DOI: https://doi.org/10.18372/2412-2157.42.21000

Христокін Г. Наративні та реальні причини російської агресії проти України. Contemporary International Relations: Topical Highlights of Theory and Practice : monograph / ed. by Z. Sharlovych, Y. Voloshyn, N. Vasylyshyna. Łomża : MANS w Łomży, 2024. P. 50–65. DOI: https://doi.org/10.58246/JBBJ2120

Benkler Y., Faris R., Roberts H. Network Propaganda: Manipulation, Disinformation, and Radicalization in American Politics. Oxford: Oxford University Press, 2018. 472 p. https://doi.org/10.1093/oso/9780190923624.001.0001

Berger P. L., Luckmann T. The Social Construction of Reality: A Treatise in the Sociology of Knowledge. New York : Doubleday, 1966. 219 p.

Biddlestone M., Roozenbeek J., van der Linden S. Psychological inoculation reduces susceptibility to misinformation on social media. Royal Society Open Science. 2022. Vol. 9. Art. 220201. DOI: https://doi.org/10.1098/rsos.220201.

Castells M. Communication Power. Oxford : Oxford University Press, 2009. 571 p.

Du Cluzel F. Cognitive Warfare. Norfolk, VA : NATO Allied Command Transformation Innovation Hub, 2020. 45 p. https://innovationhub-act.org/wp-content/uploads/2023/12/20210113_CW-Final-v2-.pdf

Floridi L. The Fourth Revolution: How the Infosphere Is Reshaping Human Reality. Oxford : Oxford University Press, 2014. 248 p.

Foucault M. Power/Knowledge: Selected Interviews and Other Writings, 1972–1977. New York : Pantheon Books, 1980. 270 p.

Gillespie T. Custodians of the Internet: Platforms, Content Moderation, and the Hidden Decisions That Shape Social Media. New Haven : Yale University Press, 2018. 296 p. DOI: https://doi.org/10.12987/9780300235029.

Habermas J. The Theory of Communicative Action. Vol. 1. Boston: Beacon Press, 1984. 465 p.

Kahneman D., Tversky A. Prospect theory: an analysis of decision under risk. Econometrica. 1979. Vol. 47, No. 2. P. 263–291. DOI: https://doi.org/10.2307/1914185

Latour B. Reassembling the Social: An Introduction to Actor-Network-Theory. Oxford ; New York : Oxford University Press, 2005. 301 p. DOI: https://doi.org/10.1093/oso/ 9780199256044.001.0001

Lewandowsky S., Ecker U. K. H., Cook J. Beyond misinformation: understanding and coping with the "post-truth" era. Journal of Applied Research in Memory and Cognition. 2017. Vol. 6, No. 4. P. 353–369. DOI: https://doi.org/10.1016/ j.jarmac.2017.07.008

Longino H. E. Science as Social Knowledge. Princeton: Princeton University Press, 1990. 262 p.

Paul C., Matthews M. The Russian "Firehose of Falsehood" Propaganda Model. Santa Monica, CA: RAND Corporation, 2016. DOI: https://doi.org/10.7249/PE198

Pomerantsev P. This Is Not Propaganda: Adventures in the War Against Reality. New York: PublicAffairs, 2019. 256 p.

Ribeiro M. H. et al. Auditing radicalization pathways on YouTube. FAT* 2020. P. 131–141. DOI: https://doi.org/10. 1145/3351095.3372879

Rid T. Cyber War Will Not Take Place. Oxford: Oxford University Press, 2013. 218 p.

Ricoeur P. Oneself as Another. Chicago: University of Chicago Press, 1990. 368 p.

Russell S. Human Compatible: Artificial Intelligence and the Problem of Control. New York: Viking, 2019. 352 p.

Seger E., Avin S., Pearson G., Briers M., Ó Heigeartaigh S., Bacon H. Tackling threats to informed decision-making in democratic societies: promoting epistemic security in a technologically-advanced world. London : The Alan Turing Institute, 2020. 112 p.

Stepin V. S. Theoretical Knowledge: Structure, Historical Evolution. Dordrecht : Springer, 2005. 344 p. (Synthese Library ; vol. 326). DOI: https://doi.org/10.1007/1-4020-3046-0

Vosoughi S., Roy D., Aral S. The spread of true and false news online. Science. 2018. Vol. 359, No. 6380. P. 1146–1151. DOI: https://doi.org/10.1126/science.aap9559

Wardle C., Derakhshan H. Information Disorder: Toward an Interdisciplinary Framework for Research and Policymaking : Council of Europe Report DGI(2017)09. Strasbourg : Council of Europe, 2017. 107 p. URL: https://rm.coe.int/information-disorder-toward-an-interdisciplinary-framework-for-research/168076277c

References

Khrystokin, Hennadii. 2024. “Narratyvni ta realni prychyny rosiiskoi ahresii proty Ukrainy” [Narrative and Real Causes of Russian Aggression against Ukraine]. In Contemporary International Relations: Topical Highlights of Theory and Practice, edited by Z. Sharlovych, Y. Voloshyn, and N. Vasylyshyna, 50–65. Łomża: MANS w Łomży. https://doi.org/10.58246/JBBJ2120.

Khrystokin, Hennadii, Iryna Verkhovtseva, and Vadym Slyusar. 2025. “Klasychna, neklasychna i postneklasychna ratsionalnist u vymiri tsyfrovoho suverenitetu ta kohnityvnoi bezpeky” [Classical, Non-Classical and Post-Non-Classical Rationality in the Dimension of Digital Sovereignty and Cognitive Security]. Visnyk Kyivskoho aviatsiinoho universytetu. Seriia: Filosofiia. Kulturolohiia 2 (42): 41–50.

Benkler, Yochai, Robert Faris, and Hal Roberts. 2018. Network Propaganda: Manipulation, Disinformation, and Radicalization in American Politics. Oxford: Oxford University Press.

Berger, Peter, and Thomas Luckmann. 1966. The Social Construction of Reality. New York: Anchor Books.

Biddlestone, Mikey, Jon Roozenbeek, and Sander van der Linden. 2022. “Psychological Inoculation Reduces Susceptibility to Misinformation on Social Media.” Royal Society Open Science 9: 220201. https://doi.org/10.1098/rsos.220201.

Castells, Manuel. 2009. Communication Power. Oxford: Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9 780199567041.001.0001.

Du Cluzel, François. 2020. Cognitive Warfare. Norfolk, VA: NATO Allied Command Transformation Innovation Hub.

Floridi, Luciano. 2014. The Fourth Revolution: How the Infosphere Is Reshaping Human Reality. Oxford: Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/ 9780199606726.001.0001.

Foucault, Michel. 1980. Power/Knowledge: Selected Interviews and Other Writings, 1972–1977. New York: Pantheon Books.

Gillespie, Tarleton. 2018. Custodians of the Internet: Platforms, Content Moderation, and the Hidden Decisions That Shape Social Media. New Haven: Yale University Press. https://doi.org/10.12987/9780300235029.

Habermas, Jürgen. 1984. The Theory of Communicative Action. Vol. 1. Boston: Beacon Press.

Kahneman, Daniel, and Amos Tversky. 1979. “Prospect Theory: An Analysis of Decision under Risk.” Econometrica 47 (2): 263–291. https://doi.org/10.2307/1914185.

Latour, Bruno. 2005. Reassembling the Social: An Introduction to Actor-Network-Theory. Oxford: Oxford University Press.

Lewandowsky, Stephan, Ullrich K. H. Ecker, and John Cook. 2017. “Beyond Misinformation: Understanding and Coping with the Post-Truth Era.” Journal of Applied Research in Memory and Cognition 6 (4): 353–369. https://doi.org/10.1016/ j.jarmac.2017.07.008.

Longino, Helen E. 1990. Science as Social Knowledge. Princeton: Princeton University Press.

Paul, Christopher, and Miriam Matthews. 2016. The Russian "Firehose of Falsehood" Propaganda Model. Santa Monica, CA: RAND Corporation. https://doi.org/10.7249/PE198.

Pomerantsev, Peter. 2019. This Is Not Propaganda: Adventures in the War Against Reality. New York: PublicAffairs.

Ribeiro, Manoel Horta, Raphael Ottoni, Robert West, Virgílio Almeida, and Wagner Meira Jr. 2020. “Auditing Radicalization Pathways on YouTube.” In Proceedings of the 2020 Conference on Fairness, Accountability, and Transparency (FAT ’20)*, 131–141. https://doi.org/10.1145/3351095.3372879.

Rid, Thomas. 2013. Cyber War Will Not Take Place. Oxford: Oxford University Press.

Ricoeur, Paul. 1990. Oneself as Another. Chicago: University of Chicago Press.

Russell, Stuart. 2019. Human Compatible: Artificial Intelligence and the Problem of Control. New York: Viking.

Seger, Elizabeth, Shahar Avin, Gavin Pearson, Mark Briers, Seán Ó hÉigeartaigh, and Helena Bacon. 2020. Tackling Threats to Informed Decision-Making in Democratic Societies: Promoting Epistemic Security in a Technologically-Advanced World. London: The Alan Turing Institute. https://www.turing.ac.uk/sites/default/files/2020-10/epistemic-security-report_final.pdf.

Stepin, Viacheslav. 2005. Theoretical Knowledge: Structure, Historical Evolution. Dordrecht: Springer. https://doi.org/10.1007/1-4020-3673-2.

Vosoughi, Soroush, Deb Roy, and Sinan Aral. 2018. “The Spread of True and False News Online.” Science 359 (6380): 1146–1151. https://doi.org/10.1126/science.aap9559.

Wardle, Claire, and Hossein Derakhshan. 2017. Information Disorder: Toward an Interdisciplinary Framework for Research and Policymaking. Strasbourg: Council of Europe.

Downloads

Опубліковано

2026-05-27

Як цитувати

Христокін, Г., Верховцева, І., & Марутян , Р. (2026). ЕПІСТЕМІЧНА АРХІТЕКТУРА БЕЗПЕКИ: ФІЛОСОФСЬКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ТА КОГНІТИВНОЇ БЕЗПЕКИ В УМОВАХ КІБЕРСУСПІЛЬСТВА. Вісник Київського Авіаційного Інституту. Серія: Філософія. Культурологія, 1(43), 22–28. https://doi.org/10.18372/2412-2157.1.21227

Номер

Том 1 № 43 (2026): Вісник Державного університету "Київський авіаційний інститут". Серія : Філософія. Культурологія.

Розділ

Філософія

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Науковий журнал дотримується принципів відкритого доступу (Open Access) та забезпечує вільний, негайний і постійний доступ до всіх опублікованих матеріалів без фінансових, технічних або юридичних обмежень для читачів.

Усі статті публікуються у відкритому доступі відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0).

Авторські права

Автори, які публікують свої роботи в журналі:

  • зберігають за собою авторські права на свої публікації;

  • надають журналу право на перше опублікування статті;

  • погоджуються на поширення матеріалів за ліцензією CC BY 4.0;

  • мають право повторно використовувати, архівувати та поширювати свої роботи (у тому числі в інституційних та тематичних репозитаріях) за умови посилання на первинну публікацію в журналі.