ФОРМУВАННЯ ДУХОВНО-КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ ЯК ОСНОВА СТАЛОГО РОЗВИТКУ ОСВІТИ, НАУКИ І БІЗНЕСУ: АКСІОЦЕНТРИЧНИЙ ПІДХІД У ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ XXI СТОЛІТТЯ

Анотація

Здійснено аналіз аксіоцентричної парадигми формування духовно-культурних цінностей як концептуального ядра сталого розвитку в триєдиній системі «освіта – наука – бізнес». Обґрунтовується теза про те, що у XXI столітті традиційні економіко-технологічні моделі сталого розвитку вичерпали свій потенціал без фундаментального духовного виміру, який забезпечує суб’єктну відповідальність, етичну регуляцію та культурну легітимність трансформаційних процесів. Стверджується, що формування сталих інституційних моделей можливе лише за умови аксіоцентричної інтеграції освітніх підходів, наукової доброчесності та бізнес-етики у взаємодії з традиційними духовними системами (включаючи універсально-гуманістичні та релігійні джерела). Розглянуто взаємозв’язки між духовним капіталом, екологічною свідомістю та суспільною стійкістю на основі аналізу емпіричних досліджень, які доводять пріоритетність духовного компонента у забезпеченні довготривалих результатів соціального розвитку. Запропонована синергетична модель триєдності (освіта – наука – бізнес) функціонує як цілісний аксіоцентричний механізм формування соціально відповідальної особистості, здатної не лише до професійної реалізації, але й до екзистенційної відповідальності за майбутнє людства та планети.