СУПЕРВІЗІЯ ЯК ФІЛОСОФІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ Й ОСОБИСТІСНОЇ ГАРМОНІЗАЦІЇ ФАХІВЦЯ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ТА ГЛОБАЛЬНИХ ВИКЛИКІВ

Анотація

У статті розкрито філософсько-психологічні засади супервізії як феномену гармонійного розвитку особистості фахівця соціальної сфери. Супервізія розглядається не лише як професійна технологія підтримки, а як світоглядний принцип, що поєднує рефлексію, етичну свідомість та саморозвиток у контексті цифровізації й глобальних трансформацій. Обґрунтовано значення супервізії як інтегративної практики, що поєднує гуманістичну, феноменологічну й системну парадигми. Показано, що цифрова епоха актуалізує потребу у новій культурі супервізійної взаємодії, заснованій на цінностях автентичності, емпатії та професійної зрілості, а також на стандартах етичної й технологічної відповідальності.